Аналіз позицій ЗСУ на Донбасі і оперативної ситуації у театрі військових дій дають можливість спрогнозувати подальші сценарії розвитку ситуації на фронті.
Нова хвиля широкомасштабного штурму на Луганщині: російські війська накопичили велику кількість резервів і обстрілюють усі підконтрольні ЗСУ населені пункти регіону. Як повідомив очільник військової адміністрації Луганщини Сергій Гайдай, у Сєвєродонецьку бої тривають вже у промзоні, українські війська контролюють лише територію заводу «Азот». Лисичанськ – під тотальним вогнем.
Нагадаю, що промзона Сєвєродонецька, за різними оцінками, становить від 40 до 50% міста. Однак з урахуванням інтенсивності боїв, навіть на території «промки», може йтися про те, що ми контролюємо приблизно третину міста. Тож – не треба панікувати.
До того ж, заяви С. Гайдая суперечать заявам Р. Власенка – голови військово-цивільної адміністрації Сєвєродонецька. За словами останнього, російські окупанти обстрілюють не лише промзону, а й житлові райони поряд із нею. Тобто бої йдуть і там, а це говорить про розширення площі, яку контролюють ЗСУ.
Щодо анонсованої росіянами дати «взяття» Сєвєродонецька – вона змінювалася вже багато разів. Наразі вони заявляють уже про 26 червня. Не думаю, що тут можна реально говорити про якісь терміни. Путін під час свого виступу на так званому Міжнародному економічному форумі у Пітері заявив про зміну тактики окупаційних військ. Він зазначив, що вони не будуть у лоб іти на позиції ЗСУ (як було в Попасній та Рубіжному), а почнуть їх обходити, оточувати.
Дійсно – росіяни продавлюють українську оборону, використовуючи тактику «випаленої землі». Вони фактично зносять під «нуль» укріплення, будинки, щоб зламати опір ЗСУ та захопити нові території. І це відбувається без конкретної прив’язки до тієї чи іншої дати.
Нині ми спостерігаємо саме тактику флангового охоплення позицій захисників України. Це, наприклад, було продемонстровано під час захоплення селища Метьолкіне під Сєвєродонецьком. Наразі за таким сценарієм йдуть бої за найближче селище Сиротине.
Окупанти намагаються відрізати ЗСУ від Сіверського Донця, від лінії постачання. Проте можливості для логістики досі зберігаються. При цьому супротивник не залишає спроб обійти угруповання наших військ, створивши оперативне оточення, намагається блокувати українських захисників поблизу Борівського та Воронового.
Для продавлювання нашої оборони противник використовує чисельну перевагу у засобах ураження. Насамперед йдеться про системи залпового вогню та ствольну артилерію калібром понад 122-мм. Так, зафіксовано передислокацію в районі Сєвєродонецька російських САУ «Малка» калібру 203 мм. Це – нова розробка ВПК росіян, наразі у них на озброєнні перебуває лише 60 одиниць.
Також було зафіксовано передислокацію важких вогнеметних систем (ТОС) 1А «Сонцепек». Це – термобарична зброя, заборонена міжнародними конвенціями. Але я так розумію, росіян це не стримує.
Крім того, загарбники підтягнули на Луганщину нові системи ППО- ЗРС С-300В4. Це пов’язано з успішними ударами ЗСУ по тилових базах противника в районі Красного Луча (Хрустальний) та Попасної.
Також спостерігається висока інтенсивність боїв у районі Тошківки. Крім того, противник намагається закріпитися в Устинівці, Підлісному та Мирній Долині, тривають інтенсивні бої в районі населеного пункту Біла Гора, складна ситуація в районі Гірського.
Противник намагається створити оперативне оточення українського угруповання, зосередженого у районі Золотого-Гірського.
Головне питання: чим ми можемо відповісти? Триває передислокація військ, на фронт надходять нові види озброєння, зокрема, гаубиці М777 та САУ «Краб». Вони вже використовувалися під час боїв у Тошківці, що дозволило зупинити просування противника. Наразі ця ж «арта» використовується в районі Сєвєродонецька, нівелюючи значну чисельну перевагу окупантів.
Надходження нових зразків озброєння може переломити хід військового протистояння на сході України. Перший крок зроблено – зірвано плани росіян щодо оперативного оточення українського угруповання у районі Сєвєродонецька, Лисичанська. До того ж ЗСУ й надалі контролюють «дорогу життя» Бахмут-Лисичанськ.
Тож чекаємо на нові партії зброї, віримо в ЗСУ і тримаємо стрій!
https://armyinform.com.ua/2022/06/22/chogo-chekaty-vid-boyiv-za-lysychansk-i-syevyerodoneczk/