Прочитаєте за: 3 хв. 25 Січня 2024, 7:04
У тимчасово окупованому Криму незабаром може з’явитися місто Гераклій, селище Болбочан і село Горянське.
Загалом Верховна Рада України Постановою «Про перейменування деяких населених пунктів Автономної Республіки Крим» планує змінити назви майже сотні населених пунктів півострова.
Тотальну «зачистку» мапи Крим зазнав у період 1944 — початку 60-х років ХХ століття. Тоді радянський союз перейменував 1444 населені пункти. Депортувавши кримських татар, радянська влада намагалася знищити все, що було з ними пов’язано.
Сьогодні із майже 1500 перейменованих росією в різний час населених пунктів анексованого Криму відновлено історичні назви в 70.
Ще торік у червні Національна комісія зі стандартів державної мови внесла 92 населені пункти Криму до переліку сіл, селищ, міст, назви яких не відповідають стандартам державної мови і рекомендовано перейменувати.
У серпні Верховна Рада України ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення окремих питань адміністративно-територіального устрою Автономної Республіки Крим».
Згідно з вищезазначеними документами, а також законами України «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою», «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», «Про корінні народи» та «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» було розпочато процес повернення історичних назв і деколонізації географічних об’єктів Криму.
Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України спільно з Українським інститутом національної пам’яті завершують підготовку проєкту Постанови Верховної Ради України «Про перейменування деяких населених пунктів Автономної Республіки Крим».
Саме до цього документа представники українських громадських організацій та Координаційної Ради Українців Криму (КРУК) внесли пропозиції про перейменування міста Щолкіне на місто Гераклій (на честь однойменного античного боспорського міста, що було розташоване на сучасному мисі Казантип), селища Гвардійське на селище Болбочан (на честь полковника Армії УНР Петра Болбочана, який у 1918 році звільнив Крим від російсько-більшовицьких військ), села Нижня Кутузівка на село Горянське (на честь консула УНР у Криму Павла Горянського), села Мічурінівка на село Симиренкове (на честь українського науковця-садівника Левка Симиренка) тощо.
На останніх засіданнях узгоджувальної наради Український інститут національної пам’яті та Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України підтримали ці пропозиції представників української громади Криму.
Повернення топонімів Криму — це інструмент для його деокупації. Топоніми показують, хто справжній господар. Які назви будуть на українських мапах, такі будуть і на міжнародних, їх будуть спорадично використовувати навіть окупанти.
Думка, що спочатку треба деокупувати Крим, а потім щось там перейменовувати, — абсолютно хибна. Приміром, на Донбасі перейменування відбулися, і окупована частина Донеччини та Луганщини живе з новими українськими назвами.
Коли назви змінюються, вони все частіше з’являються в інформпросторі, їх популяризують, до них зрештою звикають. Коли це історична назва або є її прив’язка до певних подій — ці процеси відбуваються значно швидше.
Сьогодні деколонізація топонімів в окупованому Криму — це додатковий ланцюг єднання з Україною. Тому за кримськотатарськими історичними та новими українськими назвами в Криму майбутнє. Щасливе майбутнє у складі соборної України.