27 листопада Україна вшановуватиме пам’ять жертв голодоморів. У ХХ столітті українці пережили три масові голоди: 1921‒1923, 1932‒1933 і 1946‒1947 років. Наймасштабнішим був Голодомор 1932‒1933 рр., визнаний геноцидом українського народу, що здійснювався радянською владою.
Уже понад 10 років Національний музей геноциду-голодомору в Києві висвітлює історію винищення української нації у 1932‒33 роках та зберігає пам’ять про жертв терору. Він є центром вшанування пам’яті про 10 млн 500 тис. українців, з яких 4 млн дітей, знищених комуністичним тоталітарним режимом.
Музей налічує меморіальну частину та Залу пам’яті. Центральною частиною меморіалу є Свіча пам’яті – символ незнищенності пам’яті українського народу про Голодомор. У Залі пам’яті представлені предмети домашнього вжитку селянства 20-30-х років ХХ ст., зібрані у селах, що постраждали від Голодомору, 19 томів Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932‒1933 років – найповніший наразі мартиролог, що містить інформацію про майже 900 000 померлих у 1932‒33 роках.
Зала пам’яті виходить на алею «Чорних дощок», де розміщені гранітні плити із викарбуваними назвами населених пунктів, що постраждали в лихоліття Голодомору. Дослідниками встановлено 14 тис. назв із 53 тис. населених пунктів, що перебували на той час у складі радянської України.
Наразі, аби дізнатися про історію Голодомору, переглянути уривки відеохронік, почути свідчення очевидців і побачити унікальні предмети експозиції музею, не потрібно їхати до Києва. До Музею сьогодні можна потрапити з будь-якого населеного пункту в форматі онлайн.
Відеоекскурсія нараховує дві частини. Перша – це відеоролик-подорож, який розповідає про причини і механізми Голодомору, про те, чому Голодомор є геноцидом українців та чому важливо зберігати родинну й національну пам’ять про Голодомор.
Друга частина відбуватиметься у форматі відеоконференції через платформу Zoom. Співробітниця музею відповість на запитання, пояснить незрозумілі моменти й надасть додаткову інформацію.
Зареєструватись на відеоекскурсію можна тут.