Прочитаєте за: 2 хв. 5 Вересня 2023, 15:23
Підрив російськими загарбниками греблі Каховської ГЕС та її подальша руйнація призвели до неконтрольованого скидання величезного обсягу води — близько 72,5% від її загального об’єму, яка знаходилася до руйнації греблі у водосховищі. Тим часом спеціалісти ще продовжують встановлювати достеменні наслідки цього злодіяння. Про таке в рамках брифінгу в Military Media Center зауважив перший заступник голови Державної екологічної інспекції України Дмитро Заруба.
За словами посадовця-еколога, Державна екологічна інспекція за час від дня російського теракту на Каховської ГЕС до сьогодні взяла понад 600 проб води в районах Херсонської Миколаївської, Запорізької, Дніпропетровської областей. Результати проведених дослідів зафіксували значне забруднення води нафтопродуктами: ступінь перевищення їхнього вмісту іноді сягав у шість разів. Разом із тим були затоплені артезіанські свердловини та каналізаційні насосні станцій, сталося забруднення джерел питного водопостачання.
Також Дмитро Заруба зазначив, що наслідками цього агресивного акту стало порушення середовища існування риби, молюсків, ракоподібних, птахів, земноводних та інших тварин, які заселяють акваторію та прибережні комплекси від греблі Каховського водосховища і нижче за течією до Кінбурнського півострова.
Значне масоване потрапляння прісної води до Чорного моря призвело до певного його опріснення у прибережних регіонах Одещини. Утім, як вказав еколог, поступово ситуація з цими показниками стабілізувалася.
Серйозну загрозу довкіллю становлять вибухонебезпечні предмети. За словами першого заступника голови Держекоінспекції України, постраждалі від акту російського екоциду території важко розміновувати через мул. Роботи на таких ґрунтах можуть зайняти до 15 років.
— Вибухонебезпечні предмети важко ідентифікувати, тому процес розмінування на висушених територіях важкий та займає багато коштів і часу. В Європі є певне визначення — закриті території після ведення бойових дій. Це національні парки в Німеччині, які заміновані скляними мінами, тому що їх розмінувати фактично неможливо, тільки спеціальними тралами. Ці парки зробили закритими заповідними зонами, — сказав Заруба.
На сьогодні, за інформацією від керівництва Держекоінспекції, зафіксовані приблизні збитки по Каховському водосховищу сягають півтора мільярда доларів. Тим часом Державна екологічна інспекція розрахувала попередні збитки по всій території України.
— Вони вже складають понад два трильйони гривень, тобто більше ніж 55 мільярдів доларів, — повідомив посадовець.
— Що стосується питань, що далі робити з Каховським водосховищем, то дійсно йдуть експертні дебати відновлювати чи не відновлювати. На сьогодні остаточного рішення немає. Звичайно є певна частина експертів, які кажуть, що потрібно її відновити в тому обсягу, як вона була, інші кажуть, що це не потрібно. Але велика кількість сільгоспземель не має води і як в наступному році буде пов’язано з продовольчою безпекою — це теж велике питання, — резюмував Дмитро Заруба.