Голова Комітету з нацбезпеки спрогнозував, коли може бути представлений у Раді законопроєкт про мобілізацію

Прочитаєте за: 5 хв. 28 Березня 2024, 12:53

В ексклюзивному інтерв’ю АрміяInform голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Завітневич розповів про те, як триває робота над законопроєктом про мобілізацію та в чому користь рекрутингу до ЗСУ.

— Ось уже 4-й місяць у суспільстві точаться дискусії щодо способів мобілізації. Яка ваша думка з цього приводу?

— Почну з того, що неодноразово говорив раніше — альтернативи мобілізації немає, оскільки це єдиний законний спосіб збереження та нарощування бойових спроможностей Сил оборони на рівні, що гарантує відсіч російському окупанту. Ворог всупереч не те що законам війни, але й здоровому глузду, релігійним канонам кожної зі світових релігій цілодобово кидає на неминучу смерть нові й нові сили, не рахується ні з якими втратами, намагаючись догодити диктатору путіну та вийти у найближчій перспективі як мінімум на адміністративні кордони Луганської, Донецької областей.

Тому наші Сили оборони потребують не тільки доукомплектування, але й ротації. Законотворча діяльність комітету спрямована на те, щоб навіть під час війни зберегти демократичні засади і запропонувати громадянам можливість вибору способу виконання вимог 65 статті Конституції, яка визначає обов’язок громадян України щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України. Перший спосіб — це рекрутинговий, тобто через добровільне укладання особою контракту з Міноборони. Другий спосіб — це через повістку з ТЦК. Інших варіантів немає.

— Наскільки, на вашу думку, система рекрутингу до лав ЗСУ зможе допомогти якісному призову?

— Система рекрутину задумувалася як основа комплектування ЗС ще до великої війни рф проти України 2022 року. Головні аргументи на користь такого рішення полягали в тому, щоб військо комплектувалося на добровільній основі відповідно до свідомого самостійного рішення, прагнень, кваліфікації та спроможностей людини, її бажання реалізувати себе у ЗС України. У такий спосіб планувалося прискорити запровадження стандартів НАТО, зокрема кадрового менеджменту, наповнення всього терміну контракту виключно удосконаленням професійної майстерності і недопущення проявів рецидивів радянщини, коли бойова підготовка підмінялася виконанням господарчих робіт.

Весь перебіг широкомасштабної війни лише підтвердив правильність такого рішення. Адже навіть такий жорстокий та кривавий агресор, як рф, що мав перевагу в силах і засобах, оперативній ініціативі щодо їх застосування, виявився неспроможним зламати спротив та перемогти високомотивованих, патріотично налаштованих українців та українок, які десятками тисяч, починаючи з лютого 2022 року, добровільно поповнили Сили оборони і встали на захист України.

Тому рекрутинг ми розглядаємо не тільки як найбільш досконалу та ефективну форму призову, доукомплектування Сил оборони, але й як посилення спроможностей кожного військового підрозділу, головну умову для підтримання, створення та культивації славних бойових традицій, підтримання правопорядку, формування нової генерації командного складу різного рівня.

— Але деякі експерти говорять про те, що армія повинна воювати, а питаннями рекрутингу, мовляв, мають займатися інші структури.

— В ідеалі, напевно, так і мало б бути, якби війна не завадила запровадити повноцінну систему обліку військовозобов’язаних, вивести на повну потужність ТЦК, інформаційну кампанію щодо рекрутингу.

Однак реалії війни вимагають реагування на поточні виклики та загрози в такий спосіб, щоб здобути Перемогу над ворогом, і в цьому реагуванні ми вийшли на те, що бригади започаткували власну рекрутингову кампанію. За період їх існування вони себе позитивно зарекомендували. Тому я вважаю, не варто відмовлятися від такої форми на користь іншої, яка ще не створена.

До того ж у країнах НАТО уповноважені структури видів, родів військ також проводять власну потужну інформаційну рекрутингову кампанію щодо залучення потенційних фахівців до військової служби, акцентують увагу на мотиваційних пакетах, які намагаються уніфікувати з пропозиціями комерційних структур.

На мій погляд, залучення військових підрозділів у рекрутинговий процес — це така новітня форма цивільного контролю над військовою організацією. Адже саме на основі того, чому в деякі підрозділи стоять черги охочих, а про інші склалося критичне ставлення, можна оперативно зробити висновки та вживати кадрові заходи.

Звернути увагу, що негатив в українців викликає не вимогливість командирів чи важкий тренувальний процес бойової підготовки або ж самої військової служби, а передусім — порушення терміну підготовки перед відправкою на передову, її насиченості бойовим вишколом.

На жаль, є окремі випадки, які пов’язані з недостатніми професійними навичками деяких командирів різних рівнів з управління підлеглим особовим складом, стилем комунікації, реагуванням на труднощі військового буття підлеглих тощо.

— Що потрібно зробити, щоб система рекрутингу набула подальшого поширення?

— Насамперед, це гарантоване виконання умов контракту, і в першу чергу з тих питань, про які я говорив вище — термін, зміст допідготовки, рівень забезпечення, умови проходження військової служби, отримання військовозобов’язаним соціального пакета.

По-друге, це щоденно вигравати битву за довіру людей, довіру до того, що військове відомство, депутатський корпус своєчасно реагують та роблять правильні висновки з кожної проблеми, яка мала місце з об’єктивних чи суб’єктивних причин у тому чи іншому підрозділі.

Ми живемо в умовах, коли ворог постійно формує антиукраїнську реальність, насаджує фейки щодо ситуації на фронті, мобілізації та інших заходів, які вживаються для посилення нашої обороноздатності.

Це реалії, які не можна ігнорувати і які потребують постійного удосконалення Ґатунку комунікації із суспільством, військовозобов’язаними.

У цьому процесі надзвичайно важливою є роль командирів, представників підрозділів, які можуть більш активно брати участь у співбесідах з потенційними рекрутерами, зустрічах, виступах у ЗМІ, і в такий спосіб знімати перестороги військовозобов’язаних, членів їхніх родин щодо військової служби.

Слід пам’ятати, все, що ми не скажемо з приводу тієї чи іншої проблеми, особливо, яка набула поширення в соціальних мережах, миттєво скаже ворог антиукраїнською риторикою або ж додумає на власний розсуд пересічний громадянин.

По-третє, вагомими складовими впровадження рекрутингової кампанії мають бути фільми, книги, суспільно-політичні, культурні заходи в масштабі держави, які покликані тримати авторитет військової служби та людей у військовій формі на найвищому рівні. У нас тільки-тільки зароджується культура пропускати військового в чергах, а під час зустрічі на вулицях, у публічних місцях — висловлювати слова вдячності за військову службу.

— Друга версія законопроєкту про мобілізацію знаходиться на розгляді в комітеті з початку лютого. На Вашу думку, коли і якому вигляді він може бути переданий у Верховну Раду?

— Тривалість розгляду обумовлена не тільки кількістю правок, чисельність яких перевищує чотири тисячі, але й їх масштабністю, тобто кількістю законодавчих актів, яких вони торкаються. До того ж, розгляд правок здійснюється за участю представників соціальних груп, відомств, інтереси яких зачіпають ці правки. На сьогодні вже розглянуто більше 3518 правок.

Гостроту дискусій спричиняє те, що всі учасники розгляду правок посилаються на власний 2-річний досвід того, як проводилися заходи мобілізації під час повномасштабної російсько-української війни, і він, на жаль, не завжди містить позитивну оцінку. Для прикладу, в одних регіонах підтримується тісна співпраця місцевих органів влади та ТЦК, в інших — навпаки, вона відсутня, що негативно позначається на мобілізаційних процесах.

Не менш гострими були дискусії, коли вирішувалися питання про те, яка категорія і чому повинна підлягати бронюванню.

Загалом, всі усвідомлюють потребу посилення Сил оборони, але не всі готові розділити відповідальність за вкрай непопулярні рішення та визнати пріоритет 65 статті Конституції, яка визначає обов’язок громадян країни щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України.

Враховуючи зазначене, досить важко прогнозувати, які з норм поданого законопроєкту після розгляду комітетом залишаться, а які будуть виключені чи змінені.

Щодо термінів представлення документу до Верховної Ради, думаю, що це буде середина квітня, враховуючи юридичну експертизу апарату ВР України.

https://armyinform.com.ua/2024/03/28/golova-komitetu-z-naczbezpeky-sprognozuvav-koly-mozhe-buty-predstavlenyj-u-radi-zakonoproyekt-pro-mobilizacziyu/