Про це Віцепрем’єр-міністр України − Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков сказав під час зустрічі з представниками Венеційської комісії − заступником Секретаря Венеційської комісії Рудольфом Дюррем, заступником Голови Офісу Ради Європи в Україні Вахагом Мурадяном, експерткою Венеційської комісії, викладачкою юридичного факультету Карлового університету у Празі Веронікою Білковою, експерткою Венеційської комісії, ексвіце-президенткою Європейського суду з прав людини, професоркою Кельнського університету і директоркою Інституту східноєвропейського права Анжелікою Нюсбергер та керівницею проєкту «Внутрішнє переміщення в Україні: розробка тривалих рішень» Ганною Христовою.
На зустрічі сторони обговорили урядовий проєкт закону «Про засади державної політики перехідного періоду» та його ключові засади.
«За роки протидії збройній агресії Російської Федерації проти України Верховна Рада України ухвалила низку базових законів, які так чи інакше регулюють державну політику щодо Криму та Донбасу. Різні закони з’являлись у різні роки і були спробами відповіді на агресію РФ. Але чинне законодавство містить велику кількість неузгодженостей як в термінах, так і в підходах, а спорадичні зміни до нього створюють у людей враження непослідовності державної політики в той час, як державна політика щодо Сходу України та Криму має бути послідовна, цілісна і зрозуміла всім громадянам та міжнародним партнерам України, які підтримують нашу державу в боротьбі з агресором.
І запропонований законопроєкт має започаткувати засади для послідовної, системної державної політики, забезпечити її єдність та прогнозованість для громадян України, зокрема мешканців тимчасово окупованих територій, державних органів, міжнародних партнерів України. Наш проєкт закону насамперед розрахований на громадян України, які проживають по обидві боки лінії дотику. Нам треба знімати страх і відроджувати довіру. Ми вже сьогодні маємо готувати суспільство до реінтеграції тимчасово окупованих територій та наших громадян і робити цей інклюзивний діалог без взаємодії неможливо», – наголосив український Віцепрем‘єр.
За словами Віцепрем‘єр-міністра, законопроєкт також адресований політикам, які будуть ухвалювати рішення далі. «По суті, це рамка для нас і наступних поколінь: як громадян, так і політиків та чиновників. Наша головна мета – розбудова миру через безпечну реінтеграцію. І якісний закон дозволить це зробити. Я дуже тішусь тим, що така кількість громадських організацій долучилася до роботи і ми спільно напрацювали цей документ», – додав Олексій Резніков.
Віцепрем‘єр наголосив, що законопроєкт побудований на недискримінації, гендерній рівності, інклюзивності та усуненні процедурних, інституційних і соціальних бар’єрів, забезпеченні й захисті прав жертви, за що окремо подякував програмі ООН Жінки в Україні та Моніторинговій Місії ООН з прав людини, які теж долучилися до напрацювання.
Він розповів, що проєкт Закону розроблявся з вересня 2020 року. У грудні 2020 року законопроєкт було направлено для опрацювання 166 зацікавленим державним органам, міжнародним організаціям, науковим установам та громадським об’єднанням. Було отримано 110 відповідей загальним обсягом понад 1 тис. сторінок, опрацювання яких завершилось у квітні 2021 року. У травні цього року друга редакція законопроєкту була направлена на урядове погодження і на початку серпня Уряд схвалив документ.
Зі свого боку заступник Секретаря Венеційської комісії Рудольф Дюрр подякував Олексію Резнікову за змістовний діалог та роботу над законопроєктом, яку проробило Мінреінтеграції.
«Дякую за зустріч, за ваше тлумачення і те, як ви намагаєтесь уникнути лакун у законодавстві. Це була корисна розмова і на пленарній сесії Комісії у жовтні ми розглядатимемо цей документ», – наголосив Рудольф Дюрр.