— Скажіть, будь ласка, хто і що по-справжньому може зупинити президента Росії Володимира Путіна в його агресивних діях щодо України? Як бачимо, за останні сім років — ні Америка, ні Європа, ні економічні санкції, ні дипломатичні зусилля, ні особисті вмовляння лідерів Німеччини та Франції не можуть упокорити російського лідера…
— Відповідь дуже проста! Тут потрібен нестандартний хід. І, як на мою думку, здійснити його може тільки сама Україна. Для цього їй потрібно зробити лише кілька кроків…
По-перше, надати Володимиру Путіну українське громадянство.
По-друге, негайно почати проти нього як громадянина України кримінальне провадження за сукупністю статей 111 та 110 ККУ — про «Державну зраду» та «Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України».
По-третє, український суд має обрати Володимиру Путіну запобіжний захід. Бажано, заставу розміром у один так званий золотий трильйон зелених, і не менше…
По-четверте… Тут можливі варіанти… Після вироку суду Володимир Путін або привселюдно посипає голову попелом перед українським народом за вчинене ним зло і визначений час відшкодовує Україні завдані російською агресією збитки, або йде з речами у київську в’язницю на ті ж п’ятнадцять років… що йому, вже за Конституцією РФ, відведено як президентові бути при владі на №любімой Родінє№…
Від гріха якомога далі!
— Чим можна пояснити таку нечувану концентрацію російських військ побіля кордонів України — що на її Сході, що в Криму?
— За Крим поговоримо пізніше, а за Донбас — відповідь тільки така… Як ви знаєте, останнім часом кремлівські стратеги щедро роздавали російські паспорти жителям так званих народних республік — ДНР та ЛНР. Цих ньюгромадян (тобто, нових. – Й.Ш.) налічується тепер десь шістсот тисяч осіб.
А тепер розкиньте мозками… Наслухавшись божевільної пропаганди про «російський рай» на землі, куди простим та ще й задурманеним людям тепер йти…
Отож, на стримування цієї некерованої юрби наш північний сусід і залучив свої збройні сили… І так убезпечився від гріха експансії з боку несвідомого люду.
Щоправда, серед російського військового генералітету побутує і така думка… А може, ті шістсот тисяч громадян тільки прикидаються підданими Росії, а насправді то прихований збройний резерв української армії? Тільки свисни їм команду з Києва, так і посунуть непереможною лавою до самої Камчатки… І не зупиниш їх нічим!..
А довідочка-то — в кишені!
— Скажіть, чи понесуть коли-небудь правову відповідальність нинішні російські пропагандисти: соловйови, кисельови та «іже з ними» — за оту знавіснілу істерію, яку розпалюють по світі проти України, звинувачуючи її в усіх мислимих та немислимих гріхах?
— Ні, не понесуть! Річ у тім, що пропагандистом у Росії можуть бути лише ті особи, хто до фахової освіти — зокрема журналіста — обов’язково мають у кишені ще й довідочку-рекомендацію від найдавнішої державної московської божевільні — Першої психіатричної лікарні імені М.О. Алексеєва.
Тому за законом всі вони неосудні. Хоча формально до «дурки» їх можна запроторювати хоч зараз. Але не раніше, як туди першими завезуть VIP-пацієнтів із самого Кремля, з кабінетів якого, власне, і йде оте політичне замовлення на роздмухування антиукраїнського психозу серед росіян.
Спеціально для АІ відповіді надавав —
Йозеф Швейк-правнук, також бравий вояк і вірний побратим рядового Івана Чонкіна