Прочитаєте за: 3 хв. 27 Грудня 2023, 16:22
На війні не буває звичайних днів, адже щодня ти цілком усвідомлюєш, що на кону стоїть доля країни. Багато піхотинців кажуть, що вони давно звикли до того, як по них працює ворожа артилерія, танки та міномети. Втім, до роботи авіації противника по тобі не звикнеш ніколи. Коли старші командири повідомляють про те, що російські літаки або гвинтокрили наближаються до наших позицій, тоді виходять зенітники і зі своїми ПЗРК очікують ціль.
Про сміливість, яку виявляють захисники під час бойової роботи та успішні враження цілей зенітно-ракетної батареї «Дика качка» окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс», спеціально для кореспондентки АрміяInform розповів командир батареї Денис.
— Нашим обов’язком є прикриття повітряного простору від сил та засобів ворога. Працюємо по штурмовиках, гвинтокрилах та БПЛА типу «Орлан», «Zala» та «Ланцет». Для ураження та знищення ворожих повітряних цілей ми застосовуємо ПЗРК «Ігла», «Ігла-1», «Перун», «Стінгер» та «Містраль».
Свій бойовий шлях Денис починав на Житомирщині і був першим, хто здійснив пуск по ворожому штурмовику.
— На жаль, тоді противник зміг утекти, але потім мої побратими наздогнали не одну ворожу пташку. Майже за два роки від початку широкомасштабного вторгнення наш дивізіон знищив один Су-34, один Су-35, шість Су-25, чотири Ка-52 «Алігатор», два Мі-24 і 45 БПЛА типу «Орлан», «Zala» та «Ланцет». Я вважаю, що такий успіх обумовлений тим, що абсолютно всі захисники в нашій батареї — добровольці. Люди знали, куди вони йдуть і чому це важливо, тому ми всі діємо завжди згуртовано, ніби ми пальці однієї руки.
За словами комбата Дениса, спочатку противник дуже зухвало поводився і думав, що зможе залишатися безкарним. Під час Київської кампанії окупанти літали максимально низько над позиціями зенітників. Хід війни змінився тоді, коли у захисників з’явилися ПЗРК «Перун» та «Стінгер».
— Ці комплекси доволі добре «повернули їх на землю». Далі ми відправилися захищати Донеччину і вже тут ми започаткували традицію, що кожен тубус, який результативно відпрацював по ворожій повітряній цілі, ми підписуємо та зберігаємо. Можливо, якісь передамо в музеї, можливо, після нашої Перемоги хлопці заберуть собі додому свої переможні тубуси і будуть згадувати. Це все історія нашої важкої боротьби за нашу свободу, тому вкрай важливо все пам’ятати і розповідати майбутнім поколінням.
Командир батареї «Дика качка» сам неодноразово потрапляв під ворожі обстріли некерованими авіаційними ракетами, але зазначає, що кожному зенітнику варто мати величезну відвагу та сміливість, щоб вийти зі своїм ПЗРК під час обстрілу та здійснити постріл.
— Наші зенітники працюють в парі завжди. Я на власні очі бачив, коли в парі з побратимом ще на Житомирщині здійснював парний пуск з ПЗРК, як ракета підлітає до гвинтокрила, але в момент підльоту її просте веде в сторону і вона падає. Тобто противник обладнує своїх пташок бортовими комплексами оборони «Вітебськ», а якщо летить друга ракета одразу, то вона може вразити нашу ціль. Як казав один із моїх викладачів, коли я ще був курсантом: «Ваше завдання не тільки знищити ворожий літак або гвинтокрил, основне — не допустити його виконати своє бойове завдання». В цілому, за два роки ми як раз змогли досягти того, що ворожі пілоти дійсно бояться підлітати у наші зони ураження, відстрілюються просто в поле і повертаються, — пояснює комбат.
Крім цього, зенітник Денис розповів історію знищення одного з ворожих літаків Су-25.
— Мої підлеглі були на позиції і туди залетіли штурмовики Су-25 та почали здійснювати пуски некерованих авіаційних ракет. Після того, як вони відстрілялися і робили коло, щоб повернутися назад, один із пілотів противника зробив «поворот не туди», і пролетів близько, в одному кілометрі від моїх зенітників. Захисники не барилися і одразу були готові. Коли літак був прямо над зоною ураження, то йому під хвіст залетіла ракета і розірвалася, — з гордістю згадує Денис.
Фото автора