Продовжуємо знайомити читачів з новинами антивоєнного сегмента російського інформаційного простору, в якому циркулює інформація, яка докорінно відрізняється від версії подій кремлівських пропагандистів.
З приємного – це фактичний зрив святкування дня російського флоту в Севастополі. Справжньою новиною для росіян стали не паради кораблів, а інцидент навколо атаки будівлі командування чорноморського флоту в Севастополі. З цього приводу російський опозиційний політик Олександр Невзоров зазначив: «Ураховуючи потужність та густоту ППО Севастополя, найбільш вірогідною є версія, що в «святкове небо» проник не бойовий український безпілотник, а прилетів дешевий дрон з петардами, який запустили місцеві підлітки. Хоча, адмірали закрилися в бункері, поки на стук не реагують. Не відкрили навіть ад’ютантам, які хотіли передати переляканому командуванню портрет путіна та туалетний папір».
Схоже, що російським військовим наразі не до святкувань. У телеграм-каналах циркулює інформація, що найближчими днями російська держдума ухвалить закон про заборону розриву контрактів військовослужбовцями, які проходять службу за контрактом під час так званої спеціальної військової операції, а також – «про автоматичне продовження контрактів» під час цієї операції.
Ситуацію певною мірою спричинили результати весняного призову на військову службу. Про це пише військовий експерт Павло Лузін: «… він фактично зірваний, ніхто не хоче вмирати за путіна… Призовну кампанію в умовах «спецоперації» фактично не реалізовано. Молодь не йде до армії, не хоче бути «гарматним м’ясом»:
1) регіональні ЗМІ, які завжди повідомляли, скільки людей відправили в армію з їхнього регіону в кожен заклик, скромно мовчать;
2) з 23 травня по 14-15 червня у більшості регіонів до військ було відправлено від 1/4 до 1/3 від планового числа призовників;
3) 12 липня, за три дні до кінця призову, шойгу повідомив, що до військ відправлено 89 тисяч новобранців (план на весну 2022 р. – 134,5 тисячі осіб).
Так що дії закономірним чином знову розходяться зі словами – опитування можуть показувати все, що завгодно, крім реальності. Насправді значна (якщо не велика) частина російського суспільства не готова ні вмирати за путіна, ні ще якимось чином підтримувати злочинний ідіотизм російської влади».
До речі, найчастіше на війну відправляють мешканців національних республік. Похоронки переважно йдуть у віддалені регіони росії, обминаючи москву, пітер та інші міста-мільйонники, про це свідчить складена виданням «Можемо пояснити» карта, яка своєю чергою зібрана на основі даних «BBC» і «Медіазони». Офіційно підтверджених «вантажів-200» найбільше прийшло до Дагестану (245 похоронок) та Бурятії (224).
Окрім проблем з комплектуванням, на російську армію хоч і поволі, але впевнено насувається дефіцит у засобах ураження. З цього приводу на ресурсі «російський борщ» ми знайшли оцінку ситуації: «Левова частка боєприпасів витрачена, і незабаром у артилерії розпочнуться проблеми. Армія рф напередодні нападу на Україну мала близько 15 мільйонів снарядів, і зараз вона витратила мільйонів шість-сім. Якщо такими темпами продовжувати обстрілювати, до кінця року буде гострий дефіцит. Жодних бездонних радянських складів не існує – те, що було, або за давністю років стало непридатним, або було витрачено вже у двох чеченських війнах… Виробничі потужності дозволяють росії виробляти або відновлювати близько півтора мільйона снарядів на рік, що не поповнить витрати».
Водночас великі втрати росії у техніці на полі бою в Україні призводять до значного уповільнення постачання озброєння до Африки, пише «Foreigh Policy» з посиланням на дані американської розвідки. Це може призвести до заміщення постачання зброї з Китаю та США. За підрахунками Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем світу на росію припадала майже половина основного експорту озброєнь до Африки, переважно вона постачає зброю до Алжиру, Єгипту, Судану та Анголи.
Також ми знайшли кілька цитат, які певною мірою характеризують поточні настрої у російському суспільстві. Зокрема, Ілля Яшин, муніципальний депутат, якого заарештували і кинули у СІЗО у справі про «фейки про російську армію», пише про реалії російської влади: «З цими людьми (владою) не можна працювати, їм можна тільки прислужувати, і вони з тобою зроблять будь-якої миті все, що завгодно. Якщо ти показуєш, що якось готовий прогнутися, піти на якийсь компроміс, вони тебе розчавлять».
На Youtube-каналі Максима Каца розміщено наступну оцінку ситуації: «Нам хана. Як росія руйнує своє майбутнє. Є одна істина, яку потрібно прийняти прямо зараз, а краще було б усвідомити її ще п’ять місяців тому: нинішня війна самогубна для росії».
Є кілька новин про інформаційну складову російських реалій. Наприклад, про рівень зомбування пересічних росіян влучно висловився блогер Максим Мирович: «У якомусь сенсі нинішня путінська росія навіть гірша за Німеччину 1930-х – тому що у німців у тридцяті роки не було інтернету».
А політичний і військовий оглядач, який публікується під псевдонімом Ель-Мюрід пише: «російська пропаганда транслює надію кремля – ще трохи, і Захід здригнеться, піде на переговори і ось це все. Варто згадати, що останні роки два Третього рейху таку саму надію висловлювало і німецьке керівництво. Особливо істеричними ці надії стали під кінець. Чим усе закінчилося – відомо. Не бачу жодних причин вважати, що Захід, зумівши підштовхнути неадекватне російське керівництво до згубного кроку в прірву, раптом переповниться гуманізмом і кине йому рятівну мотузку».
З цього ж приводу пише «Теперішній час»: «Інтернет – останній майданчик, де росіяни можуть вільно спілкуватися одне з одним. З початком війни в Україні влада робить усе, щоб повністю контролювати її. росіяни шукають шляхи обходу блокувань – кількість користувачів VPN у країні зросла у 15-20 разів».
Поточні дії кремлівського керівництва спричинили ситуацію, за якою від росії відвертаються традиційні союзники. Медіаресурси повідомляють, що китайський проєкт «Великий шовковий шлях» цього року на території росії виявився замороженим. Зокрема, за підсумками першого півріччя 2022 року обсяг китайських інвестицій у рф в рамках проєкту «нового шовкового шляху» виявився нульовим, повідомляє «Bloomberg» з посиланням на дані «Green Finance & Development Center»: «Дійсно, логіка, якою керуються китайці, виглядає цілком розумною. Новий «Шовковий шлях» – це інфраструктурний проєкт, що пов’язує Китай з європейським ринком і загалом він дозволяє проникнути на ринки транзитних країн. росія після 24 лютого як транзитна територія до Європи перестала представляти якийсь інтерес у зв’язку з тим, що Європа закривається для будь-якого руху товарів із території росії. І, нарешті, інтерес Китаю до внутрішнього російського ринку теж виглядає досить умоглядним. Так, звичайно, російський ринок після відходу частини західних компаній став вільнішим, але хронічна проблема – це вкрай невисокий платоспроможний попит. Освоювати такий ринок можна, але інтересу не викликає.
Тому і результат у вигляді припинення інвестицій у проєкт. кремль намагається переконувати (скоріше, сам себе), що великий китайський друг замінить західних ворогів, що пішли, але нічого подібного не відбувається. росія, що йде стрімким домкратом на дно, Китай не цікавить. Благодійністю він не займається, ніякої дружби з ідеологічних мотивів у списку китайських чеснот ніколи не було».
Окрім проблем з Китаєм, на росію продовжують дієво тиснути західні країни. «BBC News / російська служба» пише, що Європа хоче покінчити із залежністю від російського газу до 2027 року: «ЄС уже зараз має знизити споживання російського газу таким чином, щоб до березня наступного року економія становила 15% (45 млрд кубометрів), заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляйєн в інтерв’ю німецькому агентству «dpa». Вона назвала росію ненадійним партнером з експорту газу.
ЄС збирається інвестувати 300 млрд євро в проєкти з економії газу та переходу до відновлюваних джерел енергії. «Водночас ми укладаємо нові угоди з надійнішими партнерами, такими, як США та Норвегія», – повідомила голова Єврокомісії. Минулого тижня Єврокомісія оголосила про план скоротити споживання газу в Євросоюзі на 15% до весни 2023 року, щоб знизити як ризик, так і витрати для Європи у разі додаткового порушення чи повного припинення постачання російського газу».