Прочитаєте за: 7 хв. 9 Вересня 2023, 19:01
9–10 вересня в Індії відбуватиметься саміт «Групи двадцяти». Індія головує у 2023 році в G20. Було дуже багато дебатів щодо спільної Декларації, адже росія та Китай не погоджувалися із формулюваннями засудження російської агресії в Україні. Але сьогодні вдень Нарендра Моді оголосив, що спільний текст погоджено. Більше про зовнішню політику Індії в інтерв’ю АрміяInform розповіла індолог, доктор політичних наук, провідний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Олена Борділовська.
— Які ваші очікування від зустрічі «Групи двадцяти» в Нью-Делі? Враховуючи той факт, що вже є відомості, що Китай буде блокувати заяви, які стосуватимуться засудження російської агресії проти України.
— Насправді є вже інші відомості про цю заяву. Давайте почнемо з того, що Індія постала зараз як головуюча країна перед дуже важкою ситуацією. Річ у тім, коли вона починала головування у G20 (це вперше держава там головує. — Авт.), то було багато амбітних планів.
Гасло головування Індії — «Весь світ — одна родина». Це традиційне для індійської дипломатії гасло, яке прагнули використати для втілення досвіду толерантності, пріоритету миру та нейтралітету Індії.
На Індію чинили страшенний тиск перед самітом. російська сторона вимагає не просто, щоб не було засудження дій рф, а взагалі прибрати навіть те, що було внесено до Декларації на торішньому саміті на Балі, коли головувала Індонезія. Тоді Президент України Володимир Зеленський звернувся з Формулою миру.
російський посол всім погрожує в Делі, розповідає, що треба це все прибрати, що для росії це є неприпустимим.
лавров сказав, що якщо не буде врахована російська позиція, то ніякої заключної Декларації не буде.
З іншого боку, 6 вересня з’явилися новини, що представник ЄС, який теж є колективним членом «двадцятки», заявив, що текст Декларації, який було підготовлено в Делі, не влаштовує європейську сторону. Бо там недостатньо чітко вказано позицію щодо російсько-української війни. Делі ніколи офіційно не засуджував рф за агресію в Україні. Такого не було з 2014 року і немає зараз.
Тоді як є недавні новини, що китайська сторона начебто пом’якшила свою позицію щодо України і готова розглядати різні варіанти. Але врахувати ще потрібно той факт, що Декларація готується заздалегідь. Цього тижня відбулась зустріч голів делегацій кожної країни на робочих консультаційних заходах «двадцятки», де вже мали затвердити остаточний текст.
І не було чіткої позиції, яка б задовольнила всіх. Треба враховувати те, що під час головування Індії було проведено дуже багато зустрічей. І на всіх зустрічах найвищого міністерського рівня жодного спільного комюніке не було підписано за 2023 рік саме через різницю позицій щодо російсько-української війни. Українська сторона просила, щоб президент Зеленський мав можливість виступити на саміті G20 — хоча б у режимі онлайн. Але Індія відмовила. Тому Зеленського там не буде. Щоправда, не буде й путіна, Сі Цзіньпіна.
— А які нині відносини Індії з росією?
— Такі, як і були. Індія не збирається втрачати партнерство, яке їй, зокрема, незручно втрачати через тиск з боку Заходу. А з іншого боку, для індійського бізнесу росія — це чудове вікно можливостей. Ми знаємо про закупівлі російської нафти, обговорювалася велика зернова угода. Індія збиралася закуповувати в росії пшеницю вже після виходу рф з Чорноморської зернової ініціативи.
Було дуже багато бізнес-форумів за 2023 рік. Водночас Індія поступово згортає військово-технічне співробітництво з росією. Принаймні намагається його диверсифікувати. Але це неможливо зробити за один рік, на жаль. Є багато контрактів, є багато пострадянської техніки, яку потрібно обслуговувати, ремонтувати.
Індія не може просто так перервати співробітництво, яке наразі існує.
Останній чинник — Індія і росія є членами багатосторонніх форматів, як BRICS (ще Бразилія, Китай і Південна Африка) і ШОС (Шанхайська організація співробітництва). Хоча в обох країнах є свої погляди. І не все збігається в баченні світу москвою та Нью-Делі.
Але від форматів співпраці ніхто не збирається відмовлятися.
— Коли ми спілкувалися в березні про Індію, «Групу двадцяти» і зустріч Райсіна, то, як виявилося, це було перед візитом Еміне Джаппарової до Індії. За пів року будо призначено нового Посла України в Індії — Олександра Поліщука. Як ви оцінюєте нинішню дипломатію України щодо Індії?
— Діалог Райсіна — це насправді дуже потужний форум, який проводять щорічно в Індії вже років шість. На жаль, Україна ніколи там не була присутня.
Хоча я знаю, що в цьому році був один український парламентар, який входить до групи дружби «Україна — Індія», але як гість.
Це було в березні, а в квітні приїхала Еміне Джаппарова. Її візит до Індії був дуже успішним, показовим, символічним.
Як Еміне сама мені розповідала, її дуже позитивно сприйняли в Індії. Головне, що вона виступила в одному з провідних аналітичних центрів «Індійська рада світових відносин», де розповіла українську позицію щодо війни. Еміне Джаппарову цитували багато індійські медіа, коли вона чітко заявила, що війну варто називати війною, а агресію агресією.
Після того в липні відбулися політичні консультації в Україні. Приїздила індійська делегація на чолі з Санджаєм Вермою, з яким зустрічалася Еміне Джаппарова в Делі. Він займається питаннями Європи в МЗС Індії.
Саме пан Верма представляв Індію на консультаціях в Копенгагені в червні, коли вперше обговорювали можливості залучення різних країн світу до української Формули миру. Це було продовжено в Джидді.
Верма — впливовий, досвідчений дипломат, який хоче почути позицію України.
Є консультації на рівні керівника Офісу Президента України Андрія Єрмака і радника з питань національної безпеки Аджида Кумара Довала — людини, яка формує стратегічну політику Індії.
І була коротка розмова Президента Зеленського і прем’єр-міністра Нарендри Моді в Хірошімі під час саміту «Групи семи».
Плюс було призначено Олександра Поліщука послом. Він був дуже сповнений надій перед тим, як їхав до Індії. Поліщуку вдалося дуже швидко вручити вірчі грамоти президенту Індії — буквально через місяць після свого прибуття. Це небувало короткий термін, особливо для східних країн. Інколи посли чекають по пів року, а його прийняли дуже швидко.
Індія намагається якось свій офіційний нейтралітет підтримувати і мати діалог як з росією, так і з Україною.
— Як нині триває посилення впливу Індії в Африці?
— Так, можна дуже обережно говорити про посилення впливу Індії. Міністру закордонних справ Індії Джайшанкару на одній з пресконференцій навіть ставили таке запитання про те, чого він в Африці проводить більше часу, ніж в Індії останнім часом.
Всі писали про візит Моді в США. Але після США Моді полетів до Єгипту. Було підписано велику угоду в оборонній галузі. Далі прем’єр Індії був у Франції, а після того полетів з офіційним візитом в Об’єднані Арабські Емірати. Відповідно обидві близькосхідні країни стали членами БРІКС.
Насправді Індія ставилася дуже обережно до розширення БРІКС, щоб не збільшувати кількість країн з китайським впливом. Згодом було досягнуто компромісу, що Єгипет і ОАЕ долучаться — що вигідно як Індії, так і КНР.
Також можна говорити про Ефіопію, Південно-Африканську Республіку. У ПАР зв’язки з Індією були ще за часів Британської імперії. Згодом за режиму апартеїду було посилено співпрацю саме в політичній боротьбі. Опозиційна партія «Африканський національний конгрес» багато чого взяла з Індійського національного конгресу. У ПАР велика індійська діаспора, також у країнах Центральної Африки.
Індія себе позиціонує голосом Глобального Півдня. І одним із завдань Індії було включити Африканський Союз як постійного члена G20 (Офіційний представник МЗС Індії Аріндам Багчі підтвердив це 9 вересня вже на саміті. — Ред.).
— Країни Заходу звернули особливу увагу на Індо-Тихоокеанський регіон після 24 лютого 2022 року. США, Канада, Європейський Союз, Франція прийняли відповідні регіональні стратегії у 2022 році. Як зараз розвивається співпраця Заходу з Індією щодо питань регіональної безпеки?
— Стратегії зараз оновлюються, а не пишуть нові. Перша велика Індо-Тихоокеанська стратегія була ще за часів президента США Барака Обами (2009–2017 роки). Тепер, за Байдена, увага до регіону — через наміри Китаю захопити Тайвань. Звичайно, що Індія — ключовий союзник Заходу, особливо США.
Сі Цзіньпін не приїде на саміт G20 через чергове ускладнення відносин з Індією. Китай надрукував нову карту, де позначив деякі індійські штати (Аруначал-Прадеш, Аксай-Чин) як китайську територію. Всі зустрічі Моді і Сі Цзіньпіна дуже короткі, зокрема і на саміті БРІКС у Йогганесбурзі.
Ясно, що Індії потрібен захист і співпраця, як і Заходу.
Тому ще раз нагадаю за візит Моді до США. Пріоритет двосторонньої співпраці — новітні військові технології. Наприклад, виробництво дронів в Індії за американською ліцензією. Також ремонт суден США в портах Індії.
Перенесення виробництва айфонів з Китаю в Індію.
Для Моді посилення зв’язків із Заходом особливо дуже важливо зараз, адже наступного року будуть вибори в Індії. Водночас є індійці, які мають антизахідні погляди. Тому Моді має балансувати, щоб постати перед виборцями як лідер Індії — голосу Глобального Півдня.
Індія залишається нейтральною і дуже не любить, коли її повчають.
Не будемо забувати про QUAD (чотиристоронній безпековий діалог), де Індія співпрацює з країнами Заходу — США, Австралією та Японією.