На цьому під час брифінгу наголосив голова Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потурєва.
– Не може такого бути, щоби, як у Орвелла – «всі тварини рівні, але окремі – рівніші»: щоб в країні існували медіа, 50% із яких підпадали під регуляцію, а інші 50% ринку робили те, що хотіли. Це нечесно з точки зору економічної та професійної конкуренції, а також неприйнятно з позицій дотримання етики, – зауважив він.
За словами Потураєва, відсутність регуляції у сфері інтернет-ЗМІ може спричинити неконтрольовані процеси у сфері комерційної реклами та впливати на політичні, зокрема виборчі, процеси в країні, що є абсолютно недопустимим з точки зору Європейського законодавства. Тож на другому читанні закону в ньому вже імплементовані речі з європейських директив, які стосуються виборчого процесу.
Голова Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим’юк зазначила, що Законопроєкт про медіа давно на часі та його необхідно якнайшвидше ухвалювати.
– Незалежний регулятор – це незалежні медіа. Це абсолютно пряма формула. І ми як український регулятор, якому вже чверть століття, хочемо демонструвати нову культуру незалежності регуляції в інформаційному полі, – сказала вона.
Голова Нацради запевнила, що не потрібно боятися нового, а необхідно просто детально прочитати законопроєкт.
– Ви там побачите турботу про те, щоб національний регулятор сприяв розвитку інформаційного простору. Там ніде не прописано нічого, що могло б свідчити про можливість для регулятора стати цензором, монстром і ще тим, як його називають. Що він не регулює діяльності журналістів, тому що часто плутають і говорять, що нібито він стосується журналістської діяльності. Що він блокує блогерів, бо це теж поширений стереотип, а це не так, – зауважила Герасим’юк.
Вона запевнила, що законопроєкт надає можливість інтернет-медіа набути статусу медіа, а отже дістати певні преференції. Для регіональних медіа цей закон дозволяє бути незалежними від місцевої влади.
Фото автора