Бліц-інтерв’ю віце-прем’єр-міністра України – міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олега Уруського
– Ряд політиків та експертів висловлюють думку, що Державне оборонзамовлення цього року не виконується. Який стан його виконання станом на жовтень?
– У 2021 році майже кожні два місяця я збирав нараду за участі всіх державних замовників щодо ходу виконання ДОЗ. Крайня відбулася на початку вересня. Наступна планується в середині жовтня. Отже це питання постійно на контролі. Згідно з доповідями всіх замовників, а їх у нас більше десяти – Міноборони, МВС, Нацгвардія, Держприкордонслужба, Нацполіція і ряд інших, ДОЗ у поточному 2021 році – виконується. Із загального обсягу фінансування передбаченого ДОЗ-2021 у розмірі 27,5 млрд. грн., пролонговано перехідні та укладено нові державні контракти на суму понад 19 млрд. грн. При цьому вже проавансовано десь на майже 13 млрд грн. Якщо ж говорити виключно про головного замовника – Міноборони, то станом на вересень місяць відомство розмістило майже 85% від річного обсягу замовлень на виконання робіт, послуг, купівлю зразків озброєння і військової техніки ДОЗ-2021. За запевненнями керівництва відомства, вони розраховують до кінця поточного року вийти на 100% і укласти всі заплановані контракти. Сподіваюся, так і станеться, і в поточному році не відбудеться значних корегувань закупівель, як це відбувалося раніше.
– Ви сказали, що зараз відбувається пролонгація перехідних та укладення запланованих державних контрактів. Що мається на увазі?
– Справа в тому, що виробництво озброєння та військової техніки має певний технологічний процес. Замовник не може прийти на завод, як в супермаркет, і одразу купити, наприклад, танк, ЗРК чи катер. Перш ніж буде створений зразок техніки, пройде певний проміжок часу, адже необхідно, навіть у випадку коли він прийнятий на озброєння, організувати роботу субпідрядників, які постачають ті чи інші комплектуючі, здійснити платежі, виготовити, перевірити роботу виробу і т.п. При цьому, кооперація, в залежності від зразка ОВТ складає десятки, а той й сотні різних підприємств… З ними усіма потрібно укладати контракти. У них також є власний технологічний процес. От і виходить, якщо договір/контракт укладений на постачання ОВТ, наприклад в середині 2021 року, далеко не факт, що буде реалізований саме в цьому ж році. Особливо це стосується підприємств з довгим циклом виробництва. В такому випадку ми маємо перехідні контракти, оплата за якими здійснюється в різні річні бюджетні періоди. Іноді трапляються випадки, коли через різні обставини, наприклад, той самий COVID19, коли виконавцю не вдається виконати взяті на себе зобов’язані у визначений договором період. В такому випадку сторони домовляються продовжити дію попереднього договору.
Саме для ритмічності фінансування та розуміння подальших дій для виробників та замовників ухвалюються показники державного оборонного замовлення на кілька років вперед. Наразі, як Вам відомо, Президент України підписав Указ, яким введено в дію рішення РНБО України “Про основні показники державного оборонного замовлення на 2021 рік та 2022, 2023 роки”.
Про ситуацію з виконанням ДОЗ у 2021 році мною та представниками Мінстратегпрому регулярно доповідалося на Комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Присутні там народні депутати прекрасно знають поточну ситуацію.
Окрім того, після запуску реєстру з метою ознайомлення виконавців державних контрактів (договорів) Мінстратегпром провів онлайн-нараду, де було продемонстровано його роботу. Крім того, виконавці державних контрактів отримали відповіді на поставлені запитання щодо внесення даних до електронного реєстру та особливостей його функціонування.
Було наголошено, що згідно із Законом України “Про державні закупівлі”, державні замовники формуватимуть трирічний план закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, який міститиме показники річного плану та прогнозні показники закупівель на наступні два бюджетні періоди.
– Відомо, що цього року укладання нових контрактів вже мало відбуватися за новим ЗУ «Про оборонні закупівлі», який передбачав існування електронного реєстру? Але реєстр з’явився тільки в серпні. Чи відбувається зараз укладання нових контрактів і чи встигнуть всі укласти заплановані договори (контракти)?
– Це все залежить від учасників оборонних закупівель з обох сторін. Як з боку держзамовників, так і виробників. Так, дійсно запуск реєстру відбувся в серпні поточного року. Втім говорити, що це кардинально вплинуло на процес закупівель в поточному році та на планування закупівель на майбутнє не коректно. Як я вже казав процес укладання договорів також не відбувається за один день. У замовників був час для проведення перед контрактної роботи
Так, певні складнощі вніс процес імплементації ЗУ “Про оборонні закупівлі”, адже 2021 рік є перехідним від старої моделі закупівель до нової. Не для всіх було однозначно все зрозуміло, адже кардинально змінювався процес оборонних закупівель. Але наразі все роз’яснено. І процес закупівель та їх планування рухається вперед.
Втім, варто знати, що є певний процедурний процес як виконання, так і укладення договорів, як в юридичній площині, так і фінансовій. Важливо, щоб всі це розуміли. Кошти замовники не отримують всі і одразу після затвердження Державного бюджету, так само як і договори не підписуються на другий день. Державне фінансування здійснюється поступово частинами впродовж року, а укладання договорів здійснюється за певною процедурою, яка передбачає купу перевірок та погоджень. А отже займає час. Якщо зараз ми говоримо, що станом на вересень місяць ДОЗ виконується майже на 70%, то, це, якщо порівнювати з попередніми роками, взагалі непогані показники. Отже, думаю, що всі все встигнуть зробити в цьому році, в тому числі спланувати закупівлі і на майбутній рік.
– В чому вийшла проблема з електронним реєстром учасників відбору та виконавців державних контрактів?
На початку планувалося створити електронний реєстр та запустити його на базі Державного науково-дослідного інституту інформатизації та моделювання економіки, адже саме ця установа займалися питаннями оборонної промисловості в Мінекономіки до моменту появи Мінстратегпрому. Отже ми планували перевести інститут до сфери управління Мінстратегпрому, однак життя внесло свої коректи і інститут залишився в структурі Мінекономіки. Довелося змінювати плани. В результаті реєстр був створений на майданчику Мінстратегпрому і в серпні розпочав роботу. На сайті Мінстратегпрому розміщена інструкція щодо роботи з електронним реєстром, з якою можна легко ознайомитися.
В наступному році оборонні закупівлі відбуватимуться вже виключно відповідно до Закону України “Про оборонні закупівлі”. Діятиме електронний реєстр учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів), присутність у якому даватиме право укладати угоди на наступні 2022, 2023 і 2024 роки.
Всі замовники попередженні, що робота з наступного року здійснюватиметься виключно по новому закону, за трирічним календарним планом, який міститиме показники річного плану та прогнозні показники закупівель на наступні бюджетні періоди. Причому цей календарний план прийматиметься одразу, як буде затверджений бюджет.
Вважаю, що з наступного року все увійде у нормальний робочий режим.
– Стосовно закупівлі вартісних зразків озброєння та військової техніки На них виділяється достатньо значний ресурс, однак його однозначно не вистачає на закупівлю нових сучасних літаків та кораблів, адже це достатньо вартісне озброєння. Як в такій ситуації знайти оптимальне рішення, адже, наприклад, питання з літаками та кораблями для ЗСУ потрібно рано чи пізно вирішувати?
Для цього існує такий механізм, як прийняття окремої державної цільової програми. Вона розробляється Урядом. В такому випадку програма однозначно отримуватиме фінансування з Держбюджету. І я є прихильником, саме такої моделі. Так, у нас мають бути кілька таких програм, як в контексті створення ракетного озброєння, так і в кораблебудування, і авіабудування, тощо. Втім важливим тут є те, щоб програма містила не лише видатки з державного бюджету, а й певні механізми, які передбачали б фінансування з інших можливих джерел, в тому числі позабюджетних.
За інформацією агентства «Інтерфакс-Україна»