Прочитаєте за: 12 хв. 18 Квітня 2024, 6:30
Північноатлантичний альянс та Україна продовжують розширювати співпрацю, попри російську агресію і всі спроби ворога дискредитувати цю роботу.
У НАТО вже чітко усвідомлюють, що Україна потребуватиме підтримки не тільки під час війни, але і після її завершення. Саме тому в Альянсі готують довгострокові програми у сфері медицини, розмінування, військової освіти та реформи безпекового сектору.
Цього тижня до України приїхав директор управління оборонного і безпекового співробітництва НАТО Пірс Казалет. В ексклюзивному інтерв’ю АрміяInform він розповів про спільні проєкти та розбудову взаємосумісності між збройними силами.
На початку розмови пролунав сигнал повітряної тривоги через загрозу російської балістики, тому інтерв’ю надалі записувалось в укритті.
«Необхідно підвищити рівень взаємосумісності України та НАТО настільки, наскільки це можливо»
— Україна і НАТО нещодавно оголосили про створення Об’єднаного центру аналізу, підготовки та освіти (NATO-Ukraine Joint Analysis, Training and Education Centre, JATEC). Розкажіть докладніше про функціонування JATEC. Які завдання поставлені на 2024 рік?
— Ми домовилися в лютому на зустрічі міністрів оборони країн Альянсу та України про створення JATEC. Центр базуватиметься в польському місті Бидгощ. І ми зараз працюємо над його створенням — працюють колеги з НАТО, польські колеги та українські колеги. Сьогодні (розмова відбулася 16 квітня. — Ред.) у нас велика зустріч у Бидгощі з усіма основними зацікавленими сторонами, де обговорюють фінальні деталі створення центру.
Це буде локація в Бидгощі, де НАТО та Україна зможуть зустрічатися і разом обговорювати уроки війни. Ми проводитимемо аналіз, розроблятимемо навчальні програми на основі цього аналізу і навчатимемо себе, НАТО, і українські війська, щоб бути краще підготовленими до будь-яких конфліктів у майбутньому.
Це те, що ми будемо розвивати протягом цього року. До липня ми працюємо над конкретним створенням центру, але вже зараз ми будемо використовувати центр для деяких заходів. Так, наприклад, наступного тижня ми будемо проводити там зустрічі з українськими колегами щодо реформи оборонних закупівель.
— У центрі буде постійний персонал з країн НАТО і з України чи це буде певна ротація?
— Я думаю, що це будуть співробітники з країн НАТО і з України, але як довго вони будуть там працювати в рамках певних ротацій, поки що не вирішено. Можливо, це буде пів року, можливо, рік, можливо, три роки, але це буде персонал, який буде там на довгостроковій основі. Це також буде центр, де співробітники України та НАТО зможуть збиратися разом, щоб зустрічатися та обговорювати різні питання.
— Тобто цей центр буде додатковим структурним елементом інтеграції України до НАТО?
— Так, це буде спільний центр Україна — НАТО. Точні механізми управління ми ще розробляємо, але це буде перший спільний центр Україна — НАТО такого типу.
— Кінцевою метою JATEC декларується досягнення повної взаємосумісності збройних сил України та країн НАТО. Які очікувані часові межі для досягнення цієї кінцевої мети?
— Повної оперативної сумісності досягти дуже і дуже важко. Навіть збройні сили країн НАТО продовжують працювати над її досягненням. Наразі немає чітко визначених часових рамок. Тому це більше загальна мета. Та Україна вже рухається до взаємосумісності. А ми повинні допомогти їй підвищити цей рівень настільки, наскільки це можливо.
І, звичайно, поки Україна перебуває у стані війни, протистоїть російському вторгненню, дуже важко ставити довгострокову мету, коли триває щоденна боротьба на полі бою.
— Які три основні кроки має зробити Україна найближчим часом, щоб підвищити рівень взаємосумісності з військами країн НАТО?
— Ми вже маємо програму оборонного планування зі Збройними Cилами України — «Дорожня карта сумісності». У нас є команда оборонних планувальників НАТО, які дуже тісно співпрацюють з колегами в Міністерстві оборони України, Міністерстві внутрішніх справ і Службою безпеки. Тобто з основними складовими сектору безпеки та оборони України.
Їхнє завдання — визначити, як Україна може стати більш стійкою протягом 10-річного періоду. Немає особливих причин, чому саме 10 років, але це кілька циклів оборонного планування, і це дає нам довгострокову перспективу, яка сягає далеко за межі війни.
Наразі ці групи планування працюють над початковими вимогами, пропозиції мають бути готові до літа. А після цього ми більш детально обговоримо з українськими фахівцями з оборонного планування ширші вимоги до сил і засобів, які допоможуть Україні досягти повної оперативної сумісності.
Отже, це поетапний процес, над яким ми зараз працюємо. Потрібно буде здійснити низку кроків, але ми досягли дуже, дуже хорошого прогресу з українськими колегами, і цей пакет, початковий пакет, буде готовий до літа.
«Основна увага приділяється нагальним потребам України в підготовлених для ведення бойових дій солдатах»
— Збройні Сили України тривалий час впроваджують стандарти НАТО в усіх сферах — від озброєння до медицини та військової освіти, і це триває навіть під час широкомасштабного вторгнення. Як в Альянсі оцінюють цей прогрес? Які основні моменти викликають занепокоєння?
— Наразі ми бачимо реальні зусилля у сфері військової освіти, наданні медичної допомоги. Відзначаємо деякі тактичні елементи, завдяки яким Україна на полі бою продемонструвала хорошу інтеграцію з доктриною і стандартами НАТО, і це мало позитивний вплив на ситуацію на полі бою. Завдяки нещодавно наданому союзниками обладнанню Україна змогла досягти вищого рівня оперативної сумісності. Отже, вже є певний досить суттєвий прогрес.
Водночас у нас є занепокоєння в деяких сферах, зокрема, щодо певних частин командного управління та операцій Об’єднаних сил. І тут нам потрібно досягти більшого прогресу зі Збройними Силами України. Ми обговорюємо з ними — оборонні планувальники обговорюють з ними, як це можна зробити краще. Але для нас це основна сфера занепокоєння.
— Навчальні програми для українських військових, зокрема для офіцерів, є важливим етапом набуття взаємосумісності. Наскільки системно ведеться ця робота, які програми заплановані на 2024 рік?
— Починаючи з 2014 року — фактично, ще до 2014 року — НАТО і країни Альянсу провели багато навчань з українськими Збройними Силами. Ця робота посилалась після 2014 року й активно тривала аж до 2022 року. Були величезні програми підготовки, і я думаю, що лише самі Сполучені Штати підготували близько 100 000 українських військовослужбовців до 2022 року.
Ця підготовка і навчання тривали також протягом останніх двох років, поки Україна протистояла російському вторгненню. І у нас є програма продовження цієї підготовки та навчання в наступні місяці та роки.
На двосторонньому рівні союзники також проводять цю підготовку, зокрема Велика Британія і Польща, Німеччина, а також ЄС через місію EUAM (Консультативна місія ЄС в Україні. — Ред.), яка також підготувала десятки тисяч українських військовослужбовців.
Наразі основна увага приділяється нагальним потребам України у підготовлених для ведення бойових дій солдатах. Наразі ми зосереджені саме на цьому. Звичайно, ми сподіваємось, що в довгостроковій перспективі зможемо перейти до системи освіти та підготовки, яка допоможе розбудувати ширшу оперативну сумісність, яка буде потрібна українським збройним силам.
«Реформа оборонних закупівель зробила значний внесок у ведення війни»
— Наразі одним із пріоритетів Міністерства оборони України є реформа системи оборонних закупівель, і ця робота ведеться у співпраці з НАТО. Які зрушення ви бачите, якщо порівнювати ситуацію, наприклад, із ситуацією рік тому?
— Ми почали працювати з Україною над реформою оборонних закупівель у 2014 році на технічному рівні, обговорюючи базові принципи прозорості та оборонних закупівель.
Відтоді був досягнутий суттєвий прогрес. Я думаю, що ці покращення, зроблені до 2022 року, зробили систему оборонних закупівель України набагато ефективнішою, і це зробило значний внесок у ведення війни та можливість відносно швидко доставити озброєння військам на передову.
Але Міністерство оборони України, громадянське суспільство, парламентарі та інші посадовці визнали, що систему оборонних закупівель можна і надалі вдосконалювати. За останній рік було здійснено низку реформ, які, на мою думку, покращили ситуацію, зокрема, підвищили прозорість, що допомогло зменшити можливості для корупції в оборонних закупівлях в Україні.
Нині ми працюємо над довгостроковою програмою з Міністерством оборони та іншими міністерствами — над тим, як допомогти Україні розвивати найкращі євроатлантичні практики у сфері оборонних закупівель у всіх сферах.
Перша зустріч відбулася в березні. Наступне засідання відбудеться наступного тижня в Бидгощі в центрі JATEC. Ми створили низку спеціалізованих робочих груп, які вивчають різні сфери реформування і трансформації оборонних закупівель, щоб спробувати виробити шляхи вдосконалення української системи оборонних закупівель.
Ми залучили експертів з країн-членів Альянсу для допомоги в цьому, для надання порад і для того, щоб показати українцям певний контекст того, як ця робота ведеться в НАТО. Тому я оптимістично налаштований щодо того, що протягом наступних кількох років в Україні буде політичний імпульс для здійснення цих перетворень і вдосконалень. Імпульс є і в країнах-членах Альянсу, які готові надати українцям консультації та підтримку, якої вони потребують.
— Ви провели зустріч із заступником Міністра оборони Наталією Калмиковою та обговорювали програми реабілітації для українських військовослужбовців. Які плани щодо розширення програм лікування та реабілітації найближчим часом?
— Значну програму в цьому питанні відіграє Євросоюз, вони забезпечили лікування та реабілітацію близько 3000 поранених українських військовослужбовців в лікарнях по всьому ЄС. НАТО підтримує цю роботу, яка допомагає зняти певний тиск з української військово-медичної системи.
Існують також двосторонні домовленості з іншими країнами про лікування військових за кордоном. НАТО зосереджується на розбудові спроможності системи військово-медичної допомоги тут, в Україні, щоб мати змогу лікувати українських солдатів в Україні, зокрема, щоб вони могли бути ближче до своїх родин.
Контакт з родиною є однією з ключових частин реабілітації після поранення на полі бою. Я мав змогу відвідати один із центрів реабілітації, якому ми надаємо допомогу. Хочу відзначити вражаючу роботу українського військово-медичного персоналу. Ми сподіваємося розширити допомогу на ще чотири центри по Україні, які лікують українських військовослужбовців ближче до їхніх родин і домівок.
І одна з речей, які вразили мене під час вчорашнього візиту, — це відданість українського персоналу, а також української політичної системи забезпеченню належної медичної допомоги пораненим солдатам.
— Одним із пріоритетів комплексного пакета допомоги НАТО є розмінування українських територій. За деякими оцінками, розмінування займе понад 10 років. Чи готує Альянс довгострокові проєкти саме з розмінування?
— Вже у 2022 році проводилася значна робота з розмінування та знешкодження боєприпасів, що не розірвалися, зокрема, у східній частині країни. І прогнозувалося, що цей процес може зайняти десятки років.
У Західній Європі — у Бельгії, у Франції, у Великій Британії — ми все ще дуже часто знаходимо боєприпаси 80-річної давнини, часів Другої світової війни. Тож, це неминуче буде дуже довготривалою проблемою, з якою зіштовхнеться Україна.
Водночас я думаю, що міжнародне співтовариство, зокрема й НАТО, рішуче налаштоване на максимальну підтримку України в задоволенні довгострокових потреб у розмінуванні. Це буде важливо не лише для безпеки українського цивільного населення, а й для того, щоб економіка знову запрацювала, щоб ми змогли виконати якомога більше робіт з очищення від мін і боєприпасів, що не вибухнули, наскільки це можливо.
І цього тижня тут відбувається велика конференція з розмінування, у якій беруть участь неурядові організації, міжнародні організації, ми також беремо участь, обговорюючи зусилля, які необхідні для гуманітарного та іншого розмінування по всій Україні.
Наразі ми маємо один проєкт з Міністерством оборони, який передбачає надання значної кількості обладнання для розмінування, але ми також працюємо з іншими міністерствами, зокрема з Міністерством економіки, щоб вивчити потреби й те, як ми можемо допомогти в задоволенні цих потреб у довгостроковій перспективі.
Але ми, безумовно, усвідомлюємо, що на це піде багато часу. Крім того, НАТО має досить значний досвід у цій сфері, який ми можемо використати. Ми також дуже тісно співпрацюємо з організаціями громадянського суспільства, зокрема з HALO Trust, а також з іншими організаціями, які мають міжнародний досвід і можуть поділитися ним тут, в Україні.
«НАТО має більше залучатись до координації не лише навчань, а й надання обладнання Україні»
— Після міністерської зустрічі НАТО на початку квітня генеральний секретар Єнс Столтенберг оголосив, що члени Альянсу домовились посилювати роль НАТО в координації допомоги в галузі безпеки та тренувань. Чи означатиме це посилення ролі НАТО в координації військової допомоги Україні?
— Наразі планування ще триває, це питання потрібно буде обговорити й узгодити між членами Альянсу, і ми сподіваємось зробити це найближчими тижнями. Але мета полягає в тому, щоб НАТО більше залучалось до координації не лише навчань, а й надання обладнання Україні.
Зараз існує низка створених механізмів, які працюють дуже ефективно. Але може бути корисно, якщо НАТО надасть ширшу «парасольку» цим зусиллям і почне координувати ці зусилля.
— Більше залучення НАТО до цих процесів матиме вплив на роботу Контактної групи з питань оборони України у форматі «Рамштайн»? Чи ця робота триватиме одночасно?
Я думаю, що формат «Рамштайн», який створили американці, продовжить функціонувати в нинішньому вигляді. Але вже зараз цей механізм дуже добре діє в координації з іншими міжнародними організаціями та іншими зусиллями з надання допомоги Україні.
Одна з речей, яку ми повинні забезпечити, розвиваючи цю роботу і плануючи її, — це те, щоб нічого не постраждало і не зруйнувалося, з погляду вже існуючих механізмів. Ми повинні переконатися, що в нас є певний перехідний період, коли НАТО може бути більш залученим, але спираючись на успіхи, а не руйнуючи деякі з цих початкових успіхів.
Саме тому ми зараз займаємося плануванням, щоб переконатися, що все належно працює в такий спосіб.
— За попередньою інформацією, обговорюється створення п’ятирічного фонду підтримки України на загальну суму $100 млрд, зокрема для закупівлі озброєння. Чи означатиме створення такого фонду докорінну зміну політики НАТО, адже раніше Альянс не брав участі в постачанні зброї?
— Генеральний секретар обговорював це з членами Альянсу в штаб-квартирі, і йдеться радше про те, щоб переконатися, що ми маємо або розвиваємо послідовні зобов’язання, які члени Альянсу беруть на себе перед Україною на найближчі роки.
Я думаю, що зараз ми усвідомлюємо, що Україна потребуватиме допомоги ще багато років. У певному сенсі, що б не сталося з конфліктом, якщо він триватиме або якщо він закінчиться, що б не сталося, Україна потребуватиме довгострокової допомоги, щоб бути здатною забезпечити стримування та оборону на довгі роки вперед.
Отже, йдеться про намагання створити систему, яка забезпечить Україну постійними та передбачуваними джерелами фінансування або внесками для посилення спроможностей і підтримки її збройних сил.
Наразі це все ще на дуже початковій стадії, але ми обговорюємо це і сподіваємося, що до літа у нас з’явиться щось напрацьоване.
— До саміту НАТО у Вашингтоні в липні?
Так, правильно.
— Тобто цей фонд може бути не на п’ять років, а навіть на довший термін?
— Я думаю, що Україна, ймовірно, потребуватиме допомоги ще деякий час, і сенс полягає в тому, щоб спробувати переконатися, що союзники по НАТО візьмуть на себе зобов’язання щодо цієї підтримки на стільки років, на скільки це буде потрібно.