Український воїн — це людина боротьби, в жилах якої тече козацька кров. Сильний, кремезний, безстрашний боєць, який віддасть життя за свободу своєї рідної землі. На полі бою, під обстрілами та вибухами, втрачаючи своїх побратимів, він іде до нашої спільної мети — перемоги. «Мені важко, але я впораюсь, я міцний», — так думає майже кожен військовослужбовець, який на війні дістав ту саму «дозу уповільненої смерті» для своєї психіки — ПТСР.
Психолог Тетяна Марініна про війну знає не з чуток. Її чоловік та двоє синів зараз на передовій. Вона ж надає безкоштовну психологічну допомогу учасникам бойових дій та членам їхніх родин. В інтерв’ю АрміяInform вона розповіла про найефективніші методи, які допомагають боротися з ПТСР.
ПТСР — це той синдром, на який хворіють здорові люди, які пережили нездорову ситуацію
— Тетяно Володимирівно, розкажіть, будь ласка, як ви працюєте із військовослужбовцями, які пережили психологічну травму на війні?
— Посттравматичний синдром — це той синдром, на який хворіють здорові люди, які пережили нездорову ситуацію. Він має різні прояви і різновиди.
Я часто терапевтую людей на відстані. Я запитую про їхній вік, скільки вони на війні, що їх турбує. Тільки тоді, коли я їх стабілізую, вони починають з часом розкриватися. Насамперед, я маю їх налаштувати на життя та вирвати із драйву смерті.
Згадую, коли їздила на Схід, працювала з хлопцем на ім’я Дмитро. Він був морпіхом і пройшов війну від самого початку. Дмитро і сам був психологом, але звернувся до мене по допомогу. Він розумів, що з ним відбувалося: відчував втому, із середини його щось вигризало. Ми винаходили нові сенси його життя. Він зрозумів, що захищає свою родину, землю, жінку, матір, гідність як чоловіка. Дмитро робив деякі вправи і під час психотерапії зміг сам собі відповісти на гостре запитання: «Чого саме я?» — тому що «це мій особистий вибір і я чоловік, який себе поважає, і повинен свій вибір підкріплювати вчинками».
Психіка жінки має певні відмінності від чоловічої
— Поясніть, чим відрізняється жіночий ПТСР від чоловічого?
— Психіка жінки має певні відмінності від чоловічої. Психогенетично чоловік має 46 «ХУ» хромосом і ця «У» дає силу і деякі зміни в генотипі. Тобто чоловіча психіка більше когнітивна. А жіноча психіка «ХХ» витриваліша, і це зумовлено природою, але вона більш сенситивна й емоційна. Тобто чоловіки сильніші фізично, а жінки інтуїтивніші.
Чоловіки сильніші фізично, а жінки інтуїтивніші
Я познайомилася у шпиталі з жінкою-снайпером на позивний «Білка». До війни вона була дизайнером. У неї були виставки дизайнерських суконь в Лондоні. Але війна дуже жахлива річ і вона руйнує все прекрасне. Ця жінка пішла захищати Україну. Коли ми вперше побачилися в лютому 2016 року, вона плакала та кричала. У неї були всі ознаки ПТСР. Дівчина, яка жила творчістю, тендітна та ранима, під час війни була вимушена взяти зброю в руки. Я, як психолог, мала її психологічно збалансувати. Ми з нею перепрацювали ці негативні наративності, які в неї вже викарбувалися у структурі особистості. У процесі терапії вона зрозуміла, що воювала заради майбутнього України, за любов і можливість жити та творити. Я пам’ятаю, як зайшла в палату і побачила, що вона почала малювати на футболках українську символіку. Вже тоді я зрозуміла, що вона знову почала творити. Зараз вона повернулася до строю, її самопочуття стабільне.
Ізраїльський досвід та протоколи лікування — найефективніші
— Розкажіть про найефективніші методи, які допомагають боротися з ПТСР.
— Психоедукація, рефреймінг, техніки десенсибілізації, з використанням метофоричних карт Cope, Майндфулса. Це те, що працює для стабілізації. Аби допомогти знизити рівень тривожності, застосовують метод клінічної бесіди. Її потрібно проводити обов’язково.
Як відомо, ізраїльський досвід та протоколи лікування — найефективніші. Вони будуються на системі Джанета. Підхід до опрацювання психотравми проходить через певні етапності: перший — стабілізація, другий — опрацювання травми, третій — адаптація.
Маємо до того, як бійці підуть у бій, навчити їх технікам, які допомагають впоратися зі стресом, підвищити рівень психологічної пружності, бойової здатності за рахунок мотиваційного компоненту
— Як нашим військовим запобігти розвитку ПТСР? Що порадите?
— Профілактика ПТСР має бути превентивною, тобто ми маємо до того, як бійці підуть у бій, навчити їх технікам, які допомагають впоратися зі стресом, підвищити рівень психологічної пружності, бойової здатності за рахунок мотиваційного компоненту. Потрібно розповідати про ПТСР, як його розпізнати, про запобігання суїцидам тощо.
Побратими — це якраз те саме коло, у якому можна вилікуватися
— А як допомогти своєму побратиму із симптомами посттравматичної травми?
— Коли побратим не хоче спілкуватися, дивитися в очі, він виснажений, агресивний, у нього змінюються звички, або він говорить про себе в минулому часі — на це потрібно звертати увагу. Побратими — це якраз те саме коло, у якому можна вилікуватися. Взагалі у 70% людина справляється сама із психологічною травмою. Якщо вона ще має навички психогігієни — дотримується режиму дня, планує майбутнє, вміє позитивно мислити — відбувається перебудова структури особистості.
— Поясніть, як допомогти собі самому в такій ситуації?
— Перш за все, потрібно налагодити роботу нервової системи, тому що це і є основа психіки. Приділяти більше часу режиму сну, харчуванню, мистецтву, природі, саморефлексії. Треба плекати в собі віру, тому що це дуже міцний ресурс. І головне — треба розуміти, що життя — це найбільша цінність. Потрібно вірити, що рано чи пізно ми переможемо, тому що добро завжди перемагає зло…