Перший віце-прем’єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свириденко
В Європейському союзі підготували повний драфт програми Ukraine Facility, в рамках якої Україні нададуть 50 млрд євро.
Про це заявила Перший віце-прем’єр — міністр економіки України Юлія Свириденко, повідомляє сайт Кабінету Міністрів України.
5 лютого відбулася зустріч Юлії Свириденко з Послом ЄС в Україні Катаріною Матерновою, під час якої обговорювались питання Плану України в рамках Ukraine Facility, залучення інвестицій, підтримки МСБ, експорту тощо.
«Повний драфт програми вже готовий, і зараз триває тріалог між Європейською радою, Єврокомісією та Європейським парламентом щодо його остаточного затвердження. На сьогодні План включає 144 показники, 45 з яких будуть досягнуті у 2024 році», — зазначила Юлія Свириденко.
Реалізація коштів в рамках Ukraine Facility відбуватиметься за трьома компонентами: пряма підтримка бюджету — 39 млрд євро, спеціальний інвестиційний інструмент для покриття ризиків у пріоритетних секторах — 8 млрд євро, технічна підтримка та покриття відсотків за кредитами в рамках програми — 3 млрд євро.
У 2024-му році Україна розраховує отримати перші 18 млрд євро.
Українська сторона розповіла про стратегічні проекти Мінекономіки на поточний рік, серед яких – страхування інвестицій (включаючи військові ризики), залучення інвестицій (донорських та внутрішніх) для відновлення приватного бізнесу, реформа державної власності, програми підтримки МСБ, гуманітарне розмінування, єОселя, модернізація ринку праці, Угода ACAA («промисловий безвіз») тощо.
Як повідомляла АрміяInform, лідери країн Європейського Союзу домовилися про додатковий пакет підтримки України в розмірі 50 мільярдів євро в рамках бюджету ЄС.
Україна у 2024 році фокусується на розвитку оборонно-промислового комплексу (ОПК) і ставить завдання створити спільні оборонні підприємства із західними компаніями.
Про це зазначила перший віцепрем’єр-міністр України — міністр економіки України Юлія Свириденко, повідомляє Урядовий портал.
Вона наголосила, що важливим пріоритетом для економічного відновлення України є розвиток ОПК. Наразі оборонний сектор забезпечує 3,6% ВВП України, але його потенціал значно більший. Відтак уряд працює над локалізацією виробництва озброєння в нашій країні.
«Ми живемо в ситуації, коли забезпечення технологічної переваги над ворогом стає ключовим рушієм промислового виробництва та інновацій, і надзвичайно важливо максимально локалізувати виробництво озброєнь — як для економічного зростання, так і для національної безпеки. Для цього однією з наших цілей на 2024 рік є запуск п’яти спільних підприємств в Україні разом із західними виробниками зброї, які передбачатимуть обмін передовими технологіями у партнерстві з Day & Zimmermann, Northrop Grumman, Lockheed Martin та Raytheon», — підкреслила Юлія Свириденко.
Нагадаємо, що змінено порядок бронювання військовозобов’язаних працівників підприємств оборонно-промислового комплексу.
Як повідомляла АрміяInform, у 2023 році сектор безпеки і оборони України профінансовано в повному обсязі — на понад 1,8 трлн грн.
На сьогодні в Україні працює 28 сертифікованих операторів, ще 48 в процесі сертифікації, 3,5 тисячі саперів, 32 важкі машини для гуманітарного розмінування.
Про це повідомила перший віцепрем’єр-міністр України — міністр економіки Юлія Свириденко під час панельної дискусії «Гуманітарне розмінування України: погляд у майбутнє» на Всесвітньому економічному форумі в Давосі.
«За минулий рік ми повернули у використання понад 10% територій або близько 18 тисяч квадратних кілометрів українських земель, які вважалися потенційно забрудненими. Щоб прискорити процеси гуманітарного розмінування, ми працюємо над залученням приватного капіталу та інвестицій», — зазначила Юлія Свириденко.
За її словами, головна мета України на 2024 рік у сфері гуманітарного розмінування — запустити ринок відповідних послуг. Щоб це зробити, Міністерство економіки планує реалізувати низку законодавчих, технологічних та фінансових ініціатив.
Також Юлія Свириденко підкреслила важливість застосування інноваційних технологій у розмінуванні. Зокрема, використання дронів, супутникових знімків, технологій дистанційного сканування землі, залучення штучного інтелекту.
«Ми вже ініціювали запуск відповідної акселераторної програми, завдяки якій відібрані стартапери зможуть пройти навчальні курси, отримати менторство від експертів галузі, сприяння у тестуванні технологій на полігонах та підтримку у виході на ринок», — додала вона.
Як повідомляла АрміяInform, з травня 2023 року щотижнева середня кількість груп розмінування від Міноборони, що працюють у звільнених територіальних громадах, зросла з 35 до 260.
Кабінет Міністрів України виділив з резервного фонду державного бюджету 12,5 млн грн для будівництва фортифікаційних споруд на східному та південному напрямку. Відповідне рішення Уряд ухвалив на засіданні 17 листопада 2023 року, інформує Урядовий портал.
Виділені кошти дозволять здійснити першочергові заходи, зокрема, підготовку проектно-кошторисної документації та проведення тендерів на роботи з будівництва фортифікаційних споруд на об’єктах трьох оперативних угруповань військ.
«Зміцнення обороноздатності України — завдання номер 1 на сьогодні. Уряд планомірно працює над його виконанням, в тому числі забезпечуючи на запити військових адміністрацій посилення спроможностей оборони на тих чи інших напрямках. Минулого місяця було виділено кошти на будівництво оборонних споруд на півночі країни. Сьогодні ми розпочали велику роботу з додаткового зміцнення оборони на сході та півдні. Акцентую, це системна робота, результати якої покликані не лише створити багатоешелонований захист країни сьогодні, а й убезпечити Україну від зазіхань північного сусіда в майбутньому», — зазначила Перший віце-прем’єр-міністр України — Міністр економіки України Юлія Свириденко.
Страхування воєнних ризиків, участь Великобританії в створенні трастового фонду для запуску міжнародного комерційного ринку страхування воєнних ризиків, участь Британської агенції з міжнародних інвестицій в проектах в Україні, залучення британських інвесторів в Україну, двостороння торгівля, план відновлення України — ці та інші питання обговорили Перший віце-прем’єр-міністр України — Міністр економіки України Юлія Свириденко з Надзвичайним і Повноважним Послом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в Україні Мартіном Гаррісом 4 жовтня.
Перший віце-прем’єр-міністр розповіла про інструменти, які Уряд використовує для підтримки бізнесу. Зокрема, йдеться про програму доступного кредитування «5-7-9», грантові програми для створення чи розвитку бізнесу, в тому числі з акцентом на переробку для полегшення логістики. В цьому контексті британська сторона націлена і надалі підтримувати лібералізацію торгівлі з Україною, збільшення товарообігу та створення сприятливих умов для українських експортерів.
Юлія Свириденко зазначила, що крім аграрної продукції, яка є основою українського експорту, Україна спрямовує увагу на military-tech індустрію, зелену енергетику, логістику, ІТ тощо.
Крім того, для полегшення роботи іноземного бізнесу в Україні важливо розвивати ринок страхування воєнних ризиків. Велика Британія працює над інструментом страхування свого бізнесу, який зацікавлений інвестувати в Україну, а також зацікавлені надати допомогу із запуску міжнародного пулу перестрахування воєнних ризиків.
«За підтримки країн G7, G19, Європейської Комісії ми працюємо над інструментами страхування від воєнних ризиків для міжнародних агенцій. Зокрема, ми співпрацюємо з MIGA, DFC, EBRD, Експортно-кредитними агентствами низки країн, в тому числі Великобританії, та маємо вже кілька успішних кейсів страхування інвестиційних ризиків на мільйони доларів», — зазначила Юлія Свириденко.
Окремо сторони обговорили питання щодо євроінтеграційних зобов’язань України, пріоритетні реформи, в тому числі приватизацію, та розвиток ключових галузей. Посол Мартін Гарріс зазначив, що Велика Британія готова надати необхідні консультації та підтримку Україні у ключових питаннях.
Тема розмінування територій нашої країни стає дедалі актуальнішою. Це стосується як територій, що вже деокуповані, так і тих, що будуть звільнені від окупантів у майбутньому. У зв’язку з цим Міністерство економіки України ініціювало проведення форуму Demine Ukraine — зібрання, під час якого анонсували створення Національної стратегії щодо гуманітарного розмінування України. Цей захід зібрав під одним дахом ключових учасників процесу розмінування українських земель. А також представників міжнародної дипломатії та іноземних донорів та закордонних партнерів України.
Денис Шмигаль: Ми збираємося розміновувати Україну за найближчі роки. За оцінкою Світового банку, на очищення замінованої території потрібно буде витратити понад 37 млрд доларів
Форум «Розмінуємо Україну» відкрив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. За його словами, ворог умисно мінує наші міста і села, території й поля, щоб завдати втрат не тільки військовим, а й тисячам цивільних людей. — Сьогодні потенційно замінованими залишається 174 тисячі квадратних кілометрів. Це величезна територія, розмінування якої може зайняти десятиліття, а за даними деяких експертів і сотні років. Ми не збираємося очікувати цього. Ми збираємося розміновувати Україну за найближчі роки. За оцінкою Світового банку, на очищення замінованої території потрібно буде витратити понад 37 млрд доларів. Ці цифри станом на сьогодні і з зауваженням на те, що це територія, яка зараз контролюється Україною. Ми розуміємо що на окупованих територіях ситуація погіршується щодня. Проблема ускладнюється тривалістю перебування росії на ТОТ. Чим довше окупація, тим більше мін, ракет, нерозірваних снарядів. Проблема ускладнюється також різноманітністю небезпечних об’єктів. Зокрема, тих, які не бачать металошукачі, тотальністю мінування. Зокрема, ми бачимо це після деокупації Київщини, Чернігівщини, Сумщини. Ворог мінує житлові будинки, дитячі майданчики, іграшки, меблі, щоб нанести якомога більше шкоди і ураження українцям. Деякі міни в принципі не піддаються розмінуванню і їх необхідно знищувати прямо на місці, що також ускладнює процес розмінування. З такими викликами після Другої світової війни жодна країна не стикалася. Масштаб величезний. Звісно, ми потребуємо допомоги наших партнерів. Ми створюємо інституції і інфраструктуру в середині нашої держави. Денис Шмигаль підкреслив, що Уряд утворив міжвідомчу робочу групу з питань гуманітарного розмінування для координації всіх міністерств і відомств. Цю робочу групу і процес очолює віцепрем’єр Юлія Свириденко. Робота триває, формується центр гуманітарного розмінування для аналізу інформації і стратегічного планування, діалогу з іноземними партнерами України. Високопосадовець підкреслив, що вже сьогодні Україна має безпрецедентну підтримку і допомогу закордонних партнерів. Реалізується план обстеження, очищення сільськогосподарських земель. Вже обстежено понад 200 тисяч гектарів з 470 визначених як пріоритетні. Близько 120 тисяч гектарів повернули в обробку. Працює не лише держава, допомагає також і бізнес. На сьогоднішній день розмінували 18 тисяч кілометрів інфраструктури, перевірили на предмет наявності мінної загрози понад 12 тисяч будинків простих українців. Уряд напрацьовує стратегію і національну програму протимінної діяльності. Пріоритети — це розмінування інфраструктури, громадська безпека, очищення сільгоспугідь. Головна мета — очистити Україну від мін за роки, а не десятиліття.
Реалізується план обстеження, очищення сільськогосподарських земель. Вже обстежено понад 200 тисяч гектарів з 470 визначених як пріоритетні. Близько 120 тисяч гектарів повернули в обробку
Говорячи про гуманітарне розмінування як перспективний процес, Денис Шмигаль зазначив, що ретельне і планомірне вичищення територій від вибухонебезпечних предметів є пріоритетом швидкого відновлення України. — Ми розуміємо що без цього неможливо рухатися далі, відновлюватися, поки не розмінована інфраструктура. На жаль, за це заплачено життями наших цивільних працівників: енергетиків, комунальників, які приходять після саперів і військових на деокуповані території відновлювати і ремонтувати інфраструктуру. Нам потрібна солідарна підтримка Європи, світу. Жодна країна сама не впоралася б, — сказав він.
Прем’єр-міністр також озвучив конкретні пункти стратегії з розмінування українських територій та участі в цьому процесі закордонних партнерів. Перше — готовність тестувати найсучасніші технології з розмінування, особливо технології з дистанційного обстеження території. Інновації, які пройдуть випробування тут, в Україні, стануть мейнстрімом і будуть використовуватися по всьому світу. Хоча, звісно, це не ті технології, які хотілось би поширювати. Нехай би вони залишалися в минулому і були теоретичними. Друге. Україна пропонує створення і нарощення виробництва технічних засобів розмінування. Це підтримка українського виробництва техніки і обладнання, локалізація виробництва іноземних підприємств. Ми також говоримо про це з партнерами. Вже є перші надихаючі приклади дуже добрих українських і спільних розробок. Є перспектива створення спільних підприємств українських та іноземних інвесторів з виробництва відповідного протимінного обладнання для розмінування. Третє. Ми пропонуємо створення конкурентного ринку розмінувань, чіткої і зрозумілої системи сертифікації для операторів протимінної діяльності і для тих, хто працює на громадських і комерційних засадах. Ми прискорюємо очищення наших територій через відповідне мультиплікування такої діяльності. Четверте. Це компенсація для підприємств, які будуть купувати через аукціони «Прозорро» послуги з розмінування. Ми почали цю комунікацію, ми бачили конкретні приклади. Пілотний аукціон вже відбувся на Житомирщині. На цю Програму загалом у наступному році ми вперше запланували в державному бюджеті 2 млрд гривень. Це робота з розвитку власного ринку гуманітарної допомоги, коли держава буде відшкодовувати кошти тим, хто на аукціонах купує в операторів новостворених і існуючих послуги з розмінування земель аграрного та іншого призначення. П’яте. Це залучення фахівців з навчання саперів. Україна, звісно, теж потребує фахівців, які будуть робити цю непросту, небезпечну роботу. Станом на сьогодні в нас орієнтовано близько 3 тисяч саперів, які здатні вести роботу з розмінування. Але Україна потребує більш ніж 10 тисяч, тому що це велика робота: провести тренінги, навчити цих людей якісно робити небезпечну роботу. Щоденно працюємо над зміцненням коаліції з розмінування України. Наразі близько 40 країн та організацій партнерів погодили виділення близько 250 млн доларів, зокрема на спецтехніку для гуманітарного розмінування. Дякуємо за солідарність США, Японії, ЄС, Хорватії, Скандинавським країнам, країнам Балтії, усім, хто допомагає нам в очищенні України від російського мінного сміття.
Щоденно працюємо над зміцненням коаліції з розмінування України. Наразі близько 40 країн та організацій-партнерів погодили виділення близько 250 млн доларів, зокрема на спецтехніку для гуманітарного розмінування
— 11 жовтня на Міжнародній конференції донорів з гуманітарного розмінування в Хорватії, в Загребі, ми плануємо мобілізувати додаткові ресурси. Сьогодні активно до неї готуємося. Цей форум стане частиною підготовки на шляху до Загреба. Україна точно не залишилася наодинці з проблемою розмінування. Це глобальний проєкт, що матиме вирішальне значення для безпеки нашої держави, для майбутнього всього світу, — зазначив Денис Шмигаль.
Без розмінування і забезпечення безпеки населення не відбудеться швидкого відновлення України. Зокрема, її економічних та виробничих можливостей. Саме тому Міністерство економіки ініціювало проведення форуму Demine Ukraine як майданчика для обговорення конкретних дій та рішень для пришвидшення цього процесу.
Потрібно шукати інноваційний підхід до процедури, яка передує процедурі розмінування Міністр економіки України Юлія Свириденко наголосила, що в зоні ризику від вибухонебезпечних предметів перебувають 6 мільйонів українців. Це мешканці територій, на яких велися або ще ведуться бойові дії. Втім, настане час, коли вони почнуть повертатися у свої домівки. І для того, щоби це повернення було якнайшвидшим і безпечним, слід форсувати питання з очищення територій від вибухонебезпечних предметів. — Сьогодні у нас в країні є 16 операторів протимінної діяльності. 29 операторів знаходиться в процесі сертифікації. Ще 40 готується до того, щоб пройти цю сертифікацію . На початку року в країні було 1500 саперів. Сьогодні вже 3000 саперів. У нас є план: 5000 фахівців підготувати до кінця року. Крім того, є 29 важких машин для розмінування. Чого, звісно, не достатньо для заявлених масштабів робіт, якщо рухатись просто по стандартних міжнародних процедурах, які існують у світі. Якщо оперувати тільки в цій кількості фахівців і техніки — процес розтягнеться на десятиліття.
Вартість проведення технічного і нетехнічного розмінування визначена у звіті Світового банку і представлена в березні минулого року. Очевидно, що з березня минулого року бойові дії в Україні не припинялись, і ця вартість зростає. Сума може сягнути і 50 мільярдів доларів. Ці збитки мають бути компенсовані шляхом виплати країною-окупантом репарацій
Натомість, зі слів Юлії Свириденко, потрібно шукати інноваційний підхід до процедури, яка передує процедурі розмінування. А саме — до технічного обстеження. Використовувати БПЛА та інші технології, щоб технічне обстеження пришвидшити і якраз повернути в обіг землі, які не забруднені ВНП. З іншого боку, там де є бізнес, зокрема аграрним підприємствам, потрібно давати можливість закуповувати в операторів протимінної діяльності послугу з технічного обстеження за найнижчою ціною.
— Аграріям потрібно працювати в полі, вони намагаються розміновувати землі самостійно, тим самим наражаючи на небезпеку своїх працівників і техніку. Тому ми спробуємо ноу-хау, новий ринковий підхід до того, щоб розміновувати землі за рахунок тих операторів, які вже сьогодні сертифіковані, які мають на меті і в статуті отримання прибутків. У нас уже є сьогодні приклади, коли оператор протимінної діяльності засновується ветераном бойових дій і ветеранів набирає у штат. Це теж окремий аспект нашої економіки зараз. Тому ринковий підхід у розмінуванні сільгоспземель саме за рахунок відкриття цього ринку послуг в Україні. Також Юлія Свириденко наголосила, що вартість проведення технічного і нетехнічного розмінування визначена у звіті світового банку і представлена в березні минулого року. Очевидно, що з березня минулого року бойові дії в Україні не припинялись, і ця вартість зростає. Сума може сягнути і 50 мільярдів доларів. Ці збитки мають бути компенсовані шляхом виплати країною-окупантом репарацій. Уряд США підтримуватиме Україну в подоланні перешкод і впровадженні реформ На тлі обговорення державної стратегії протимінної діяльності, визначення економічних шляхів подолання цієї кризи, відкриття ринків з надання послуг протимінної діяльності як частини нового економічного процесу, а також демонстрації учасникам форуму інноваційних технологій розмінування активна позиція закордонних партнерів та донорів України була озвучена Послом США в Україні Бріджит Брінк. З її слів, забруднення українських територій вибухонебезпечними предметами — це величезний виклик і проблема, з якою стикається Україна.
— Понад 30% території України вважаються замінованими. Це національна криза безпрецедентних світових масштабів. Міни та інші вибухонебезпечні предмети є основною перешкодою, яка блокує соціально-економічне відновлення звільнених територій України. Особливо це стосується енергетичної інфраструктури та перешкоджанню використання сільськогосподарських угідь та життю людей. Зважаючи на інтереси, міни можуть повільно задушити економіку, усунення мінної небезпеки є першим важливим кроком до стабілізації визначених територій та відновлення інфраструктури та сільськогосподарських угідь. Тут маємо перетин економічного відновлення, соціальної реабілітації та відновлення державних послуг. Це має важливе значення для успіху України у брутальній, неспровокованій та незаконній агресії Росії, яка здійснюється військовими, економічними та іншими засобами. Тому міжнародне співтовариство, включаючи США, має важливе значення для демонстрації нашої підтримки України, — зазначила Посол США в Україні Бріджит Брінк. Також вона наголосила, що уряд Сполучених штатів Америки підтримуватиме Україну в подоланні цих перешкод і впровадженні реформ, прокладаючи шлях до економічного відновлення та процвітаючого майбутнього, інтегрованого в Європу. Вагомий факт — Сполучені Штати нещодавно оголосили про виділення нової допомоги на суму 90 мільйонів доларів з розмінування, подвоївши підтримку США у 182 мільйони доларів з моменту широкомасштабного вторгнення росії. А на початку цього місяця державний секретар Ентоні Блінкен відвідав операції з розмінування в Чернігові та особисто спостерігав, як ця допомога дозволяє Україні відвоювати свою суверенну територію від російських мін. Посол США в Україні зазначила, що її країна підтримує конкретні двосторонні проєкти з розмінування для державних структур і неурядових організацій, які надають важливе обладнання, проводять навчання та послуги з очищення. Буквально два тижні тому в Україні було відкрито навчальний центр, який проводитиме підвищення кваліфікації українських саперів. Заклад державної допомоги може підготувати 90 саперів. Вони навчаються обшукувати будівлі, керувати машинами для розмінування, розміновувати ліси та навіть розчищати залізниці. Це збільшить спроможності існуючого навчального центру і те, як Україна досягне розширених цілей, залучивши більше досвіду та вивівши його на новий рівень. — Наша мета — підтримати Україну в очищенні забрудненої території та дозволити українцям безпечно повернутися на свою землю. Впевнитися, що критична інфраструктура захищена, і фермери можуть повернутися до роботи на своїх полях. Оскільки розмінування впливає на соціальні послуги, економічне відновлення, інфраструктуру, то цей процес також перебуває на перетині роботи багатьох державних установ. Отже, ми вітаємо зусилля робочої групи, першого віцепрем’єр-міністра та всіх учасників ініціативи щодо розробки стратегії протимінної діяльності в рамках керівних міністерств і відомств України. І кращу координацію ініціативи міжнародної донорської спільноти, дуже пишаємося бути її частиною, — зазначила Посол США в України Бріджит Брінк.
Загалом, у межах проведеного форуму відбулося декілька панельних дискусій щодо різних аспектів процесу розмінування України і подолання цієї кризи. В межах форуму українські розробники БПЛА представили декілька перспективних моделей дронів, які можуть допомогти саперам у проведенні обстеження великих площ. Зокрема, із цими інноваційними пропозиціями ознайомили іноземних дипломатів, які були присутні на форумі. Додамо, що за наслідками проведеного зібрання уряд має ухвалити Національну стратегію щодо гуманітарного розмінування України.
Уряд виділив 350 млн грн з резервного фонду держбюджету для надання фінансової підтримки енергокомпаніям шляхом компенсації відсотків по кредитах на відновлення, ремонт або заміну об’єктів енергоструктури, які були пошкоджені внаслідок війни. Відповідне рішення було ухвалене на засіданні Кабінету Міністрів України 19 серпня, повідомляє Урядовий портал.
«Сьогоднішнім рішенням Уряд надає фінансову підтримку енергокомпаніям для здійснення ремонтних робіт, заміни обладнання та об’єктів, які постраждали внаслідок ракетних ударів рф. Щоб вони могли максимально підготувати свої потужності до опалювального сезону, який наближається», — зазначила Перший віце-прем’єр-міністр України — Міністр економіки Юлія Свириденко.
Фінансова державна підтримка буде надана суб’єктам господарювання незалежно від форми власності, що здійснюють виробництво електричної енергії на теплових електростанціях та/або теплоелектроцентралях, шляхом здешевлення вартості кредитів. Кредити, за якими будуть компенсовані відсотки, надаються на відновлення, ремонт або заміну пошкоджених внаслідок бойових дій об’єктів енергетичної інфраструктури теплових електростанцій та теплоелектроцентралей, необхідних для сталого проходження осінньо-зимового періоду 2023-2024 та 2024-2025 років.
Перший віце-прем’єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свириденко
Запрошення приєднатися до Формули миру, яку запропонував Президент Володимир Зеленський, відновлення роботи Українсько-іракської Спільної комісії з питань торговельного, економічного, наукового та технічного співробітництва, обмін досвідом у сфері гуманітарного розмінування — такі теми обговорила Перший віце-прем’єр-міністр Юлія Свириденко з Віце-прем’єр-міністром з питань міжнародних відносин, Міністром закордонних справ Республіки Ірак Фуадом Хусейном 9 серпня 2023. Про це повідомляє Урядовий портал.
«Перед Україною постало два головних завдання: виграти війну та розпочати швидку відбудову вже зараз. Критично важливим для нас є питання гуманітарного розмінування. Ми зацікавлені отримати досвід та залучити допомогу країн-партнерів. Україна розглядає державу Ірак як важливого міжнародного партнера і сподівається на обмін досвідом у галузі розмінування», — зазначила Юлія Свириденко.
Перший віце-прем’єр-міністр додала, що головне завдання Уряду сьогодні — запустити процес гуманітарного розмінування, залучити якомога більше фахівців, які працюватимуть у цій галузі, шукати спецтехніку та обладнання за кордоном і організувати власне виробництво в Україні. Уряд сподівається, що міжнародні партнери допоможуть у підготовці саперів.
Окремо Юлія Свириденко запросила іракську сторону приєднатися до Формули миру, зокрема, до її частини щодо продовольчої безпеки. Вона підкреслила, що країни світу мають консолідуватися для подолання продовольчої кризи, продовольство має безперешкодно експортуватись до країн, де його потребують.
Також сторони обговорили можливість відновлення функціонування Україно-іракської Спільної комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва. Зокрема, Україна зацікавлена в імпорті вуглеводнів, започаткуванні спільних проектів у сферах, які Уряд визначив пріоритетними — енергетика, відновлення та будівництво житла і критичної інфраструктури, гуманітарне розмінування та відновлення економіки.
Найближчим часом на політику щодо системи публічних закупівель очікує трансформація. У першу чергу йдеться про потреби безпеки й оборони. Адже виконання українськими компаніями оборонних замовлень сприяє розвитку економіки.
Про це наголосила перший віцепрем’єр-міністр України — міністр економіки України Юлія Свириденко, інформує Урядовий портал.
«Для багатьох виробників потреби безпеки та оборони — чи не єдиний ринок, на якому вони зараз можуть працювати. Тому важливо, щоб закупівлі у цій сфері могли закривати вітчизняні компанії. Виклики, з якими вони стикаються під час війни, — це часто доступ до фінансування й розірвані ланцюги постачання. Тому для бізнесу важливе планування й отримання замовлень заздалегідь. Зміна політики закупівель — це крок на зустріч виробникам. Це допоможе посилити ефективність оборонних видатків, які фінансуються коштом податків бізнесу та громадян», — зазначила Юлія Свириденко.
За її словами, головним є те, що усі закупівлі, які не стосуються озброєння та військової техніки, знову проводитимуться у системі Prozorro. Це будуть або відкриті торги в системі, або запити пропозицій в електронному каталозі Prozorro Market. Це створить додаткові можливості саме українському бізнесу активніше брати у них участь.
Для Міноборони передбачений ще один додатковий спосіб — закупівлі за спрощеною процедурою. Це робиться, аби уникнути «тендерного тролінгу», коли учасник аукціону завалює Антимонопольний комітет скаргами.
Якщо ж замовники у сфері оборони укладають договір без конкурсу (наприклад, коли є нагальна потреба, або публікація інформації може зашкодити національній безпеці), вони мають перевірити прибуток виробника або постачальника, за виключенням договорів щодо озброєння і військової техніки (ОВТ). Для виробників він має бути не більше ніж 25% від виробничої собівартості.
Ще одна важлива зміна полягає в тому, що умови постачання для українських та іноземних виробників тепер однакові. Відтепер українські виробники, які займаються постачанням ОВТ для потреб оборони, укладатимуть договори за результатами переговорів. При цьому вони не повинні підтверджувати калькуляцію й відповідно норму прибутку.
У перші місяці широкомасштабної війни уряд запровадив рамкові угоди закупівель для потреб оборони. Механізм передбачав публікацію оголошення із вимогами до товару чи робіт у Prozorro, але відбір переможців відбувався поза системою. Нині усі розпочаті рамкові угоди продовжуватимуть виконувати й далі. Нових рамкових угод чинні правила не передбачають. Утім на основі накопиченого досвіду Мінекономіки працює над запровадженням відкритої рамкової угоди, яка передбачає всі етапі відбору в системі Prozorro.
Ці кроки спрямовані на ефективне поєднання потреб оборони й економічного розвитку. А допустима прозорість закупівель у сфері оборони тепер дозволяє економити кошти держави.
«Завдяки електронним торгам та запропонованим інструментам обмеження граничних цін Міноборони вже заощадило 3,8 млрд грн. Наприклад, 19 угод з постачальниками харчів при очікуваній вартості у 21,6 млрд грн обійшлися у 17,8 млрд грн», — резюмувала Юлія Свириденко.
Гуманітарне розмінування с/г земель є пріоритетним завданням для Уряду, адже попри війну Україна залишається гарантом глобальної продовольчої безпеки. А очищення забруднених земель є найважливішим елементом економічного відновлення України та безпеки населення, повідомляє Міністерство економіки України.
Про це зазначила Перший віце-прем’єр-міністр України — міністр економіки України Юлія Свириденко під час зустрічі з головою офісу Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) в Україні П’єром Вотьє, уповноваженим представником і директором Всесвітньої продовольчої програми ООН (WFP) в Україні Метью Голлінгвортом та координатором з протимінної діяльності Представництва ООН в Україні Полом Хеслопом.
— Уряд мобілізує всі ресурси для формування комплексної політики розмінування. Найважливіше — це безпека людей. Разом з тим, Україна продовжує виконувати свої міжнародні обов’язки гаранта світової продовольчої безпеки. Зараз основні зусилля сконцентровано на: Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Миколаївській, Сумській, Харківській, Херсонській, Чернігівській та Черкаській областях. З підтримкою донорів та міжнародних партнерів ми поставили за мету відновити господарську експлуатацію 165 тис. га до кінця 2023 року і 305 тис. га до кінця 2024 року, — зауважила Юлія Свириденко.
За даними ДСНС і ДССТ, для швидкого та комплексного розмінування Україні потрібні мінімум 83 машини з розмінування. Цього року очікується на поставку 26 машин для розмінування від європейських виробників. Також Україні потрібні 368 автомобілів для перевезення вибухових елементів, 50 з яких вже законтрактовано донорами. Є потреба у 465 автомобілях для перевезення людей, з яких 110 також вже закуплено донорами.
Перший віце-прем’єр-міністр України акцентувала на необхідності розвивати державні установи, які можуть навчати спеціалістів з розмінування та сертифікувати приватних операторів з розмінування.
— Створення в Україні відкритого ринку демайнінгових послуг сприятиме злагодженій співпраці державних інституцій, неурядових організацій та приватних операторів, і прискорить очищення територій. Це вимагає сильної координації та фінансової підтримки з боку міжнародних донорів і національних урядів. Ми також розраховуємо на всебічну підтримку Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН у цьому процесі, — підкреслила Юлія Свириденко.
Під час зустрічі сторони обговорили конкретні проекти в сфері гуманітарного розмінування, які реалізує та планує реалізувати в майбутньому Україна. Як було зазначено, наразі обрано пріоритетні ділянки сільгоспземель, на яких проводяться відповідні роботи з обстеження та очищення, або будуть проводитися в короткостроковій перспективі. Окрім того, обстежать та розміновують інфраструктури в різних регіонах країни тощо.
П’єр Вотьє зі свого боку відзначив, що повністю підтримує Україну в її намірах щодо гуманітарного розмінування та підтвердив необхідність пришвидшення цього процесу. Окремо він наголосив на необхідності забезпечити сертифікацію операторів з розмінування, які б працювали за міжнародними стандартами. Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) потребує українського зерна та продовольства для подолання голоду у світі, і всебічно сприятиме Україні у залученні усіх необхідних ресурсів для розмінування забруднених територій.
Довідково: продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) є спеціалізованою установою ООН, яка очолює міжнародні зусилля у боротьбі з голодом. Україна приєдналася до ФАО у 2003 році, а з 2015 року Організація працює у двох стратегічних напрямках: надзвичайна гуманітарна допомога у постраждалих від конфлікту областях та розвиток сільського господарства по всій країні.
