Архив метки: Солдатське меню

Правда про таємниці страв козацького «спецназу»

Складно порахувати, від якої кількості начебто «справжніх та стародавніх» рецептів козацької кухні нині потерпає наш інформаційний простір. Найстражденніші з них так звані секрети приготування кулешу. Утім, перевірити, які з них справжні, а які є осучасненими доволі  легко. Варто тільки трохи поцікавитися булим побутом січовиків…

Три факти, які визначали козацьку кухню

Перший. Запоріжці були свідомо ревними православними християнами. Так, більш ніж 150 діб на рік вони постилися (Великий, Петрів, Успенський та Різдвяний пости). Це означає, що вони довго не вживали скоромної їжі (м’ясо тварин і птиці, жири та молочні продукти). Гастрономічний аскетизм був для них звичкою.

Другий. Січовики на всій території сучасної України вели або табірне, або ж похідне життя. Землеробством вони не займалися, тож залежали від постачання борошна та круп, деяких овочів. Виняток становила риба. Рибальський промисел був серед козаків поширеним явищем, і вони самостійно себе повністю забезпечували рибою, кав’яром (соленою ікрою риби), риб’ячим жиром, які, знову ж таки з огляду на велику кількість днів посту, посідали в їхньому раціоні значне місце. Соління й квашення овочів та фруктів серед них не прижилося.

Третій. Рейдові та сторожові загони запоріжців не обтяжували себе чималими обозами, віддаючи перевагу в’юкам на підмінних конях. Отже, у походи вони із собою брали обмаль провіанту. Як правило, то були борошно для хлібних коржів, сушені й в’ялені риба, гриби та м’ясо, сало й спеціально оброблене пшоно. Домішками для страв слугували дикі щавель, цикорій, кропива, стебло ревеню, листя кульбаби, пагони іван-чаю, черемша…

До речі, картоплю запоріжці куштували хіба що трофейну. Розповсюдження на теренах України вона набула з кінця XVIII сторіччя.

Справжні рецепти запорізьких кулешів

Отже, запорізькі козаки в походах найчастіше робили кулеші на основі сушених та в’ялених риби або м’яса. Тому справжній козацький куліш — це пара жмень спеціально підготовленого пшона, джерельна вода, дичина або сушене м’ясо, за їхньої відсутності — сушена або свіжа риба, їстівні сушені й свіжі гриби із коріннями, дикі цибуля й часник.

Звичайно ж, сучасні версії рецептів кулешу дозволяють включати в його приготування будь-яке м’ясо із салом, копченості, картоплю, овочі, зелень і гриби, спеції. Але головний секрет кулешу козаків злободенний і понині. Про нього не відають навіть деякі популярні на всіляких масових гуляннях кашовари — творці надсмачних кулешів…

Головний секрет стародавнього кулешу січовиків

Пшоно́ насіння проса, очищене від зовнішньої оболонки і луски. Цей продукт джерело великої кількості вітамінів і мікроелементів, рослинних білків і вуглеводів, клітковини. Належить до числа продуктів, які підвищують імунітет і сприяють здоров’ю. Технологія вироблення пшона обумовлена особливостями будови зернівки проса. Зерна проса покриті квітковими оболонками, які щільно облягають ядро. При лущенні квіткові оболонки, які не мають харчової цінності, порівняно легко відокремлюються від ядра.

Секрет козацького кулешу полягав саме в обробці проса ще до того, як вирушали в похід. Передбачав він три етапи. Насамперед зерно лущили скалкою через тканину, відділяючи неїстівну оболонку, яка, крім того, становила чверть зайвої маси продукту. Потім пшоно злегка пропарювали, щоби його пом’якшити перед заключним етапом, що являв собою обсмаження пропарених зерен у невеликій кількості олії до їхнього повного зневоднення.

Після того пшоно не тільки гарно зберігалося й швидко розварювалося, а й містило в собі олію,  що позбавляло рейдове козацтво необхідності возити із собою будь-яку, окрім води у бурдюках, рідину. На додаток — обсмажене пшоно додавало кулешу неперевершеного присмаку.

І ще одна, так би мовити, хитрість — куліш не заправляли салом, а готували на ньому. Тобто спочатку сало витоплювалось до шкварок, потім у ньому обсмажували м’ясо, додавали воду, а останніми в казан сипали пшоно, гриби та коріння. Якщо, окрім пшона, основою страви була риба — останньою додавали в густий суп саме її.

Куліш це суп чи каша?

Швидше за все, куліш козачого «спецназу» таки був густим супом. Це логічно, оскільки його першими їли члени козацьких загонів, які виступали проти «степових людоловів» — набігів невеликих орд татар і ногайців, що спеціалізувалися на викраденні людей у рабство. У XVII ст. ймовірність стати їхньою живою здобиччю була найбільшим кошмаром для мешканців безмежних земель, що відомі як Дике поле.

А важливою умовою ефективності «загонів швидкого реагування» козаків була здатність їхніх учасників буквально за лічені хвилини зібратися і рушити на допомогу людям. Похід міг зайняти не одну добу, а отже, його учасники, незважаючи на поспіх, неодмінно потребуватимуть хоча б короткого відпочинку і, зрозуміло їжі. Причому, не будь-якої, а гарячої, калорійної і максимально швидкої в приготуванні.

Фото із відкритих джерел

https://armyinform.com.ua/2021/11/pravda-pro-tayemnyczi-strav-kozaczkogo-specznazu/

«Ситий воїн – сильний воїн», або Як годують українських захисників на передовій

Перебуваючи в районі виконання бойових завдань  – харчування повинне бути організоване належним чином. То ж військові кухарі як у тилу, так і на всіх передових позиціях намагаються приготувати найсмачніші страви, щоб кожний солдат був ситим та відчував себе, як удома.

Нині у районі проведення операції Об’єднаних сил у військовослужбовців в меню обов’язково присутня перша та друга страва, різноманітні салати та фрукти, повідомляє пресслужба ООС. З настанням холодів до раціону додається і цибуля з часником, аби сезонні хвороби не турбували воїнів та дозволяли їм якісно виконувати завдання за призначенням.

Більше про харчування на передовій – дивіться в ілюстраціях від воїнів із військових частин ООС.

Читайте також:«Обіди, як в ресторані, а от «руські туристи» – зайві»!

Секрети сезонного зеленого борщу від кухарки, яка щозміни годує три сотні учасників бойових дій

https://armyinform.com.ua/2021/10/sytyj-voyin-sylnyj-voyin-abo-yak-goduyut-ukrayinskyh-zahysnykiv-na-peredovij/

Що на обід у Чорних Запорожців?

Обід – справа серйозна. До неї треба підходити зважено і з наявністю вибору. У військовослужбовців 72-ї механізованої бригади імені Чорних Запорожців є можливість зробити вибір свого щоденного раціону.

«Сьогодні, для прикладу, на обід у військовослужбовців солянка, плов або гречана каша з м’ясом на вибір, морква по-корейськи, хліб та сік. Продукти свіжі, а в раціоні завжди є м’ясо, риба, свіжі овочі та фрукти», – повідомили у пресслужбі бригади.

«Наше меню досить різноманітне. З салатів: грецький, олів’є, крабовий, морква по-корейськи. З м’ясних та рибних страв – відбивні, котлети, запечене м’ясо та скумбрія. Фрукти та овочі за сезоном. Це можуть бути яблука, виноград, персики, черешні, полуниця, банани. Взимку ж – консервовані ананаси та персики. Завжди є компот, чай або ж сік, йогурти, печиво або шоколад», – розповідає головний кухар зміни Ірина.

«Навіть ті, хто раніше нехтував обідом, тепер із великим задоволенням стоять у черзі в їдальню», – наголосили в бригаді.

https://armyinform.com.ua/2021/10/shho-na-obid-u-chornyh-zaporozhcziv/

Секрети сезонного зеленого борщу від кухарки, яка щозміни годує три сотні учасників бойових дій

З Оксаною Черенковою знайомимося цьогоріч у 59-му пересувному військовому госпіталі. Вона – солдат, старший кухар цього медичного закладу із більш ніж двадцятирічним професійним стажем. Щозміни з трьома-чотирма помічниками вона годує пацієнтів і особовий склад госпіталю, приданої йому автомобільної медичної роти та декількох інших військових підрозділів, які виконують службово-бойові завдання у районі проведення ООС. Усього це 280-320 людей на добу.

Кухня їдальні госпіталю обладнана сучасним  устаткуванням, не має жодних проблем із постачанням свіжих продуктів, годуючи людей за каталогом. Утім, скуштувавши приготовані Оксаною, без перебільшень, по-домашньому смачні перші й другі страви, не втримуюся від спілкування з майстринею.

Замість передмови

  • Пані Оксана, мене вразив смак вашого зеленого борщу. Сучасне кухонне обладнання – це, звичайно, добре. Утім, знаю чимало людей, які примудряються, варячи прості пельмені, перетворити їх на балабух тіста чи клейку кашу навіть в мультиварці. Як ви примудряєтеся готувати по-домашньому так смачно на отакенну кількість людей?
  • Якщо любиш свою справу і вкладаєш в неї душу, це не складно. У гарного смаку є три головні складові: правильний рецепт, порядок підготовки й закладки продуктів для варіння чи смаження у місткість, й почуття міри при підборі усіляких спецій та приправ.
  • Ваш рецепт зеленого борщу містить якісь особливості чи таємниці?
  • Як і кожен «шеф» на кухні, всі рецепти підганяю під наявні в нас продукти і власну фантазію. Одначе, основу рецепту чіпати не можна категорично!
  • Зелений борщ, як правило, готують влітку, коли є молоді щавель й інша зелень. А чи можна щось схоже на нього зготувати взимку?
  • На мою думку, не можна, а треба! Досвідчені люди готують його цілорічно. І не схоже на нього, а ідентично за усіма смаковими й харчовими якостями. Це блюдо не тільки смачне, але й дуже ситне, калорійне, таке, що заряджає енергією. А ми годуємо людей, які воюють, це для них важливо…

 

Секрети зеленого борщу від військового шеф-кухаря

«Рецептів зеленого борщу – десятки. Дехто, приміром, додає до страви квасолю, гриби, крупи, болгарський перець та іншу городину, починаючи з гороху і аж до кабаків. За великим рахунком, все вирішує смак автора страви. Головне, щоби борщ був наваристим, густим, яскравого зеленого забарвлення через закладену у нього зелень, а не спеції.

Овочі та м’ясо повинні бути свіжими, а молода, заморожена чи консервована зелень правильно підготовлена до вчасної закладки в посуд. Не сумнівайтеся: додавши в борщ в’ялу, або, гірше того, підморожену картоплю чи неякісне м’ясо, ви цю страву або не їстимете, або розлюбите назавжди.

Зелений борщ вважається сезонним блюдом, оскільки його класичний смак залежить від присутності у страві великої кількості молодих щавлю, зеленої цибулі, петрушки, укропу, картоплі й інших овочів. Утім, ключове слово тут – смак! Якщо ти знаєш, як його домогтися за рахунок інших інгредієнтів, то приготуєш страву взимку не гіршою, чим влітку.

Але є умови, які не обійдеш. Перша: у зеленому борщу обов’язково мають бути  м’ясо, багато зелені, яйця та картопля. Всі інші складові цієї страви можна замінити або доповнити схожими на смак продуктами. Навіть – «святе» для зеленого борщу – щавель.  Як саме?

У зеленому борщу обов’язково мають бути м’ясо, багато зелені, яйця та картопля. Всі інші складові цієї страви можна замінити або доповнити схожими на смак продуктами

Головним у зеленому борщу є кисло-солодкий баланс. Я замінюю щавель підсмаженими на пательні консервованими помідорами, які цей баланс мають. За їхньої відсутності можна обійтися томатною пастою, додавши в неї щіпку цукру.

Помідори бажано перекрутити на м’ясорубці разом із болгарським перцем, або ж мілко порізати. За достатньої кількості навіть замороженої зелені, попри помідори і томатну пасту, основний колір страви все одно залишиться зеленим. Найголовніше – ніколи не закладайте щавель й іншу зелень та спеції на початку варіння, вони завжди додаються в кінці. Це дозволяє зберегти їхній присмак, всі корисні речовини і вітаміни.

Для бульйону підійде будь-яке м’ясо, окрім баранини: нежирна свинина, гарно очищена від плівок та прожилок яловичина, курка. Щоби бульйон був прозорим, його після варіння проціджують.  Важливо! М’ясо готується великими шматками, а при готовності виймається з бульйону й ріжеться на порції. Під час варіння треба постійно знімати з поверхні бульйону піну (шум), щоби він був прозорим та прийняв наприкінці приготування колір зелені, від якої і взяв назву.

Паралельно варимо в окремому посуді чищені картоплю й моркву, яйця, миємо і тонко нарізаємо зелень або ж обдаємо окропом заморожену, консервовану, які видають для бойових підрозділів зі складів. В холодну пору року картопля для зеленого борщу обов’язково повинна бути твердих сортів, не підморожена.

Як тільки дійде до готовності картопля, нарізати її кубиками, й разом з усіма іншими подрібненими інгредієнтами висипати у готовий бульйон. На цей момент у вас повинна бути готовою засмажка. Тремо на середній тертці або мілко нарізаємо моркву і часник, болгарський перець, додаємо спеції, дрібно нарізану цибулю. Обсмажуємо їх разом із консервованими помідорами чи томатною пастою (таке годиться й для класичного рецепта).

Зелений борщ після його приготування повинен настоятися приблизно пів години до того часу, як його подадуть на стіл – для того, щоби всі складові страви «поділилися» один з одним своїм смаком

Важливо! Засмажку висипаємо в бульйон тільки тоді, коли порізані м’ясо, картопля та інші складові проваряться в бульйоні не менше ніж десять хвилин. Тільки після цього, за дві-три хвилини до закінчення приготування страви, вона солиться. Подрібнена зелень та порізані половинками або ж кубиками варені яйця закладаються останніми. Після однієї-двох хвилин кипіння фактично готової страви, вона знімається з плити.

Важливо!

Зелений борщ після його приготування повинен настоятися приблизно пів години до того часу, як його подадуть на стіл – для того, щоби всі складові страви «поділилися» один з одним своїм смаком. Ніколи не додавайте сметану до готового борщу у каструлю чи казан. Тільки – в тарілки. Чому?

Усе просто: якщо, скажімо, на передовій, де люди харчуються позмінно, зелений борщ навіть на холоді стоятиме хоча б пару годин, його ніжна смакова кислинка перетвориться на огидно кислу, й замість смачнючого українського зеленого борщу ви їстимете щось на кшталт російських «щі» з кислої капусти…»

Розрахунок кількості інгредієнтів для зеленого борщу на одну людину у підрозділі

«Середній час приготування зеленого борщу із яловичини – дві з половиною години, зі свинини та м’яса птиці – півтори. Для розрахунку кількості кожного інгредієнта на одного військового відштовхуємося від норм харчування, використовуючи найпростіший спосіб.

Для приготування однієї порції потрібно взяти  70-100 грамів м’яса, по 100 грамів картоплі й інших складових (городина на смак, квасоля, гриби, рис, болгарський перець, пастернак), по 20 грамів морквини, цибулі й томатів, 250-300 мілілітрів води. Далі банально множимо наведені цифри на кількість людей, яких годуватимете…»

https://armyinform.com.ua/2021/10/sekrety-sezonnogo-zelenogo-borshhu-vid-kuharky-yaka-shhozminy-goduye-try-sotni-uchasnykiv-bojovyh-dij/

Харчування по-домашньому: таємниці від військових з «Десни»

У 2018 році вони одними з перших перейшли на нову систему харчування за Каталогом. Тож, як наразі продукти потрапляють від постачальника до військової їдальні, а згодом і готова смачна їжа на солдатський стіл в одному з найпотужніших навчальних центрів ЗСУ, дізнавався кореспондент АрміяInform.

Від постачальника до армійського складу

Загалом продукти до 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ постачальник доставляє один раз на тиждень.

[embedded content]

— Начальник  продовольчого складу отримує їх відповідно до  накладних і перевіряє якість. У разі виявлення неякісних продуктів — він не приймає їх  і відправляє до постачальника. А той повинен негайно їх замінити, —  розповів начальник продовольчої служби однієї з військових частин 169-го навчального центру Сухопутних військ ЗСУ капітан Вадим Білошин. — Приймаючи продукти, начпрод обов’язково їх переважує. І якщо зазначена вага відповідає дійсності, розміщує їх у відповідних цехах.

Вадим Бiлошин

Як зазначають у навчальному центрі, для м’ясних продуктів обладнані склади з холодильними камерами, де вони зберігаються за категоріями, зокрема свинина, яловичина, куряче філе, м’ясні вироби тощо. Все завжди свіже і випадків щодо постачання неякісних продуктів не було.

Поряд із м’ясними продуктами на складах, в іншому місці, зберігаються і так звані сипучі — різні крупи, цукор, сіль тощо. Водночас, згідно із сезоном, доставляють дуже багато фруктів та овочів.

— На складі є кавуни, яблука, цілий рік можемо замовляти зелень, — підкреслив начальник продовольчої служби.

Далі, після отримання продуктів від постачальника, начальник складу відповідно до заявок виписує накладну. Після цього відбувається їх видача  у військові їдальні згідно з найменуванням страв, які передбачені розкладкою. У кожній їдальні навчального центру старша зміни приймає ці продукти і розвозить їх по цехах зберігання та приготування їжі.

— Відповідно до розкладки продуктів сьогодні в нас є дві іноземні страви. Це салат «Ачік Чукчук» узбецької кухні, а також суп «Тхукпа» тібетської кухні. На друге — картопля по-домашньому, куряче стегно зі спеціями. На сніданок, окрім іншого, була  морква по-корейськи з  маринованими грибами, — зазначив Вадим Білошин.

Також у їдальні навчального центру є пароконвектомати, у яких готують м’ясну групу. У холодному цеху зазвичай готують страви із сезонних та несезонних свіжих овочів.

Гордістю армійських кухарів з «Десни» є і власна домашня випічка, зокрема булочки з родзинками та корицею.

Як оцінюють військовослужбовці харчування в «Десні»

За словами військових, нова система харчування передбачає великий обсяг та асортимент продуктів. Вона набагато різноманітніша і вже перевірена роками.

— Коли я служив строкову, була стара система харчування, і такого розмаїття страв не було. Нині з’явилися різні фрукти, овочів стало набагато більше. І м’ясо стало якіснішим. З’явилися нові салати, супи, — зазначив військовослужбовець служби за контрактом 169-го навчального центру Олексій.

Самі працівники їдальні дуже пишаються таким розмаїттям страв і говорять, що деякі військовослужбовці навіть вдома так не харчуються.

— Готуємо м’ясо по-грузинськи, різні супи, зокрема й сирні, розсольник, борщ український. М’ясо також різне — куряче, свинина, яловичина. Постійно в раціоні є свіжі овочі, салати,  риба. Готуємо також каші, спагеті по-італійськи, картоплю тушковану і картоплю-пюре. Робили і ліниві голубці, тефтелі, — повідомила кухар-інструктор їдальні 169-го навчального центру Наталія Шутенко.

Наталiя Шутенко

На думку працівників їдальні і самих військових навчального центру, їжа тут дуже смачна і її цілком достатньо. І саме якісні продукти та наполегливість кухарів щодо приготування страв є запорукою успіху. Така їжа не поступається навіть домашній.

Читайте також: Харчування у Гончарівському: реалії та фейки

Як харчуються військові з Гончарівського

Фото та відео автора

https://armyinform.com.ua/2021/09/harchuvannya-po-domashnomu-tayemnyczi-vid-vijskovyh-z-desny/

У районі проведення ООС визначили найкращих військових кухарів

У конкурсі взяли участь три збірні команди, які представляли оперативно-тактичні угрупування «Схід», «Північ» та інші частини Об’єднаних сил.

– Це третій, фінальний етап, – розповідає заступник голови конкурсної комісії полковник Олександр Загороднюк. – Спершу кухарі виборювали звання найкращого у своїх бригадах, далі змагалися на конкурсах оперативно-тактичних угрупувань. Сюди прибули найкращі з найкращих.

У перший день конкурсу учасники демонстрували свої теоретичні знання технології приготування страв, тактико-технічних характеристик засобів приготування та транспортування їжі в польових умовах. Також виконували практичні нормативи з підготовки польових кухонь до роботи та надання першої медичної допомоги.

У другий день кухарі приступили до найцікавішого і найважливішого етапу – практичного приготування страв. За правилами конкурсу команда у складі трьох кухарів мала приготувати на польовій кухні три страви для підрозділу чисельністю 125 військовослужбовців.

– Страви однакові для всіх: сирний суп із грибами і куркою, гуляш із гречаною кашею та салат із капусти, – каже член конкурсної комісії підполковник Юрій Ромашкан. – Усі ці страви є в армійському повсякденному меню. Конкурсанти отримали однакові продукти. Смак, звичайно, буде різний і залежатиме  лише від кухарської майстерності.

Боротьба на конкурсі тривала запекла. Серед учасників – чимало фахівців зі значним досвідом роботи.

Кухар окремої десантно-штурмової бригади солдат Вадим Музиченко

– Це моя улюблена робота, – розповідає кухар окремої десантно-штурмової бригади солдат Вадим Музиченко. – Я багато вчився цій професії. Працював кондитером у ресторані одного з київських готелів. Два рази брав участь у міжнародних конкурсах кондитерів. Виборов друге місце з овочевим десертом, серед інгредієнтів якого були буряк і цвітна капуста.

Вадим свого часу відслужив строкову. Після неї вирішив укласти із Збройними Силами контракт.

– Я подумав, що маю зробити свій внесок у захист нашої країни, – каже він. – Тут роблю те, що добре вмію. Працюю так, аби все було смачним. Здобуваю цікавий професійний досвід. Коли повернуся до цивільного життя – обов’язково втілюватиму в реальність ідеї, які з’явилися під час служби в армії. У Збройних Силах України все трохи інакше, ніж у столичних ресторанах. На конкурсах кондитерів ти дієш індивідуально і здобуваєш визнання лише для себе. У війську ти – командний гравець.

Усі учасники приготували страви з багатим і вишуканим смаком. Після дегустації конкурсна комісія визначила найсмачніші.

У підсумку перше місце посіла збірна кухарів оперативно-тактичного угрупування «Схід» у складі Максима Кондітерова, Інни Ліпової та Зої Погрібної.

Перше місце в індивідуальному заліку виборов кухар окремої десантно-штурмової бригади Вадим Музиченко, друге місце здобула кухар окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка Ольга Мосюк, третє – кухар окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу Інна Ліпова.

– Організовуючи цей конкурс, ми мали на меті не лише визначити рівень професійних навичок кухарів, – каже полковник Олександр Загороднюк. – А й прагнули створити умови, в яких найкращі кухарі могли б обмінятися досвідом, навчитися новому, впевнитися у власних можливостях, відчути водночас і  атмосферу змагання та суперництва, і товариськості. Учасники конкурсу кажуть, що це вдалося.

А приготовленими стравами пообідали військовослужбовці частини, на базі якої тривав конкурс. Вони щиро подякували кухарям за роботу і підтвердили висновок конкурсної комісії: страви мали неперевершений смак.

https://armyinform.com.ua/2021/08/u-rajoni-provedennya-oos-vyznachyly-najkrashhyh-vijskovyh-kuhariv/

Як харчуються пацієнти Військово-медичного клінічного центру Східного регіону

Військово-медичний клінічний центр Східного регіону — заклад, що здолав складний шлях боротьби за власне виживання. На початку російської агресії на допомогу прийшли волонтери й небайдужі громадяни. Сьогодні медичний заклад переживає друге народження завдяки цілеспрямованій роботі керівництва Збройних Сил України та Командування Медичних сил зокрема. Про це повідомляє АрміяInform.

Позаяк невіддільною частиною лікувального процесу є харчування, продовольчому забезпеченню тут приділяють особливо прискіпливу увагу.

З 1 січня 2021 року в медичному центрі розпочалося харчування за каталогом, що охоплює понад 1700 найменувань.

— Це дає можливість розширити асортимент і приготувати велике розмаїття страв. Послуги надає товариство з обмеженою відповідальністю, яке виграло тендер і забезпечує харчуванням усі підпорядковані частини регіону. Ця організація займається завезенням продовольства та приготуванням їжі, а ми передаємо їм в оренду обладнання, яким вони користуються, та контролюємо їхню діяльність, — пояснює заступник начальника Центру з логістики підполковник Петро Юхименко. — Щоб тримати руку на пульсі, ми щотижня проводимо опитування пацієнтів щодо якості й кількості харчування, вислуховуємо скарги та пропозиції. Загалом спостерігаємо позитивну динаміку: готувати стали краще, асортимент розширився.

— До загальновійськових норм харчування у разі потреби та за призначенням лікаря готуємо до дев’яти різних дієт. Бувають випадки, коли нас просять приготувати, наприклад, бульйон для післяопераційного пацієнта. Якщо дієта призначена хоча би для однієї людини, ми її готуємо, — розповідає керівник їдальні Олена Філатова. — Відповідно до заявленої дієти кухарі отримують усі необхідні продукти, а офіціанти розносять їжу по відділеннях, де лікуються хворі, які не можуть пересуватися самостійно. Впродовж робочого дня на зміні перебуває 9 працівників, і я часто допомагаю їм у їдальні.

Під час обіду ми завітали до зали для приймання їжі та особисто переконалися у високій калорійності, свіжості та збалансованості страв. Вистачило всім, хоча потік людей був чималий, і всі охочі брали добавку.

Кропітка робота персоналу, їхня уважність забезпечує кожному хворому швидше одужання, а розуміння потреб пацієнтів дає змогу відкоригувати раціон відповідно до їхніх персональних вподобань. Сумлінна робота кухарів медичного центру дозволяє нашим воїнам повертатися до строю міцнішими й енергійнішими.

https://armyinform.com.ua/2021/08/yak-harchuyutsya-pacziyenty-vijskovo-medychnogo-klinichnogo-czentru-shidnogo-regionu/

Що думають зв’язківці ПвК «Захід» про харчування за каталогом

З початком цього року практично всі військові частини Повітряного командування «Захід» перейшли на харчування особового складу за каталогом. Цивільна методика забезпечення приймання їжі все ж більше до душі військовим, аніж наряди на кухні й відрив від навчально-робочого процесу.

— Переваг реально більше, ніж недоліків, — говорить начальник продовольчої служби Галицько-Волинської радіотехнічної бригади старший лейтенант Ігор Гинда. — Та й узагалі, після того як ми перейшли на нову систему харчування, проблем з постачанням і якістю продуктів не виникало.

Як далі повідомив начальник продслужби, військових регулярно запитують, що б вони хотіли на сніданок, обід та вечерю, які страви їм більше подобаються.

Відмовилися від приготування двох страв на вибір: краще одна, але смачніша

— Ми відмовилися від приготування двох страв на вибір. Це спільне рішення практично всього особового складу частини, — продовжує Ігор Гинда. — Немає жодних причин готувати по дві перших і других страви, адже хлопці й дівчата, які в нас харчуються, вирішили, що достатньо одного супу й гарніру, але смачніше приготовлених. І це не є якесь обмеження у виборі, — повторю — це спільне рішення та бажання наших солдатів і офіцерів.

Найбільше військові полюбляють звичайні страви: борщ, картоплю, макарони, гречку та рис.

— Наші воїни — прихильники традиційної української кухні. Гурмани звісно є, проте більшість все ж обирають борщ, вареники та картоплю по-селянськи. Дуже люблять запечену в духовці рибу, переважно скумбрію. І я вам скажу, що смачно й повноцінно пообідати за 35 гривень десь у місті в цивільному кафе ви навряд чи зможете.

Як і в усіх інших частинах, де послуги харчування надають підприємці, до літнього раціону обов’язково додають сезонні овочі й фрукти: полуницю, вишні та черешні, свіжі огірки та помідори, молоду картоплю.

Наразі в радіотехнічній бригаді, що поблизу Львова, триває масштабний капітальний ремонт їдальні: оновлюють каналізацію, проводять нові електромережі, підключають нову сантехніку. Після завершення внутрішніх та зовнішніх робіт завезуть повністю нове кухонне обладнання, меблі та техніку. Поки ж військові харчуються в резервному приміщенні, проте на якість їжі це абсолютно не вплинуло. Враховуючи масштабність та обсяг робіт, представники Львівської КЕЧ обіцяють завершити ремонт і ввести в експлуатацію нову їдальню вже наступного року.

https://armyinform.com.ua/2021/08/shho-dumayut-zvyazkivczi-pvk-zahid-pro-harchuvannya-za-katalogom/

Як харчуються військові з Гончарівського

Нещодавно кореспондент АрміяInform вивчав, як харчуються військовослужбовці в польових умовах, адже у ЗМІ з’явилася інформація щодо поганої їжі на Гончарівському полігоні. Проте під час ревізії на армійській кухні такі повідомлення не підтвердилися і харчування армійців у наметовому містечку було визнано цілком прийнятним.

Далі ми вирішили з’ясувати, чим же годують військових у їдальні на території окремої танкової бригади. Одразу скажу, що багате меню дійсно вразило: борщ зі сметаною й пампушками, грибний суп, гречана й рисова каші, тушковане м’ясо, відбивні, сало зі спеціями, гірчиця й кетчуп, цибуля, салат з редиски та черешня, хліб, печиво й компот — таким того дня був обід військових із селища Гончарівське. 

— Ми харчуємося за каталогом уже понад два роки. Тут їдять військові не лише з нашої бригади, а й з інших частин гарнізону. Загалом наше меню — це близько 400 страв. Це різні салати, як-от: олів’є, «Дністер», з крабових паличок, морква по-корейськи, вінегрет тощо. Фрукти й овочі завжди за сезоном. Узимку мариновані помідори й огірки, квашена капуста, консервовані ананаси й персики, в літньо-осінній період яблука, груші, банани, виноград. Серед рибно-м’ясних страв — запечена скумбрія, риба з овочами, котлети, тюфтельки, тушковане м’ясо, відбивні, — розповіла інструкторка їдальні молодший сержант Наталія Піпкун. — На майбутнє плануємо випікати військовим і піцу за власним рецептом.

Поряд зі смачною їжею, яку готують кухарі, заслуговує на увагу і обладнання їдальні, що не поступається ресторанному. Це пароконвекторні печі для запікання м’ясних страв, духові шафи, нові котли з регулятором температурного режиму й автоматичним подаванням води, сучасна система кондиціонування та витяжки. А весь персонал їдальні використовує лише визначений формений одяг.

Військові, що харчуються у бригаді, повністю задоволені якістю приготовленої їжі. 

— Я досить часто перебуваю в добових нарядах і харчуюся в цій їдальні. Готують тут дуже смачно, щодня різні страви. Серед іншого полюбляю грибний суп і булочки власного випікання. Все завжди на високому рівні, — розповів старший солдат Денис Кінаш.

— Страви, як на мене, приготовлені по-домашньому. Дуже подобається борщ, хоча все, що готують, смачне, — зазначив строковик Денис Третяков.

Тож з упевненістю можна сказати, що харчування в їдальні Гончарівського повною мірою задовольняє потреби військових. І поряд з великим різноманіттям страв кухарі постійно прагнуть щось покращити, зокрема збільшити асортимент ексклюзивних і найбільш популярних серед воїнів страв.

⚠ Нагадаємо, що АрміяInform проводить ревізію на армійській кухні:

Якщо ви чимось не задоволені (або задоволені, впевнені і такі будуть) надсилайте впродовж 2-3 днів фото своїх сніданків, обідів та вечерь. Побачимо, де насправді є проблеми на солдатській кухні. Наші журналісти завітають до вашої військової частини з цими фото. Ми знаємо як вплинути на ситуацію.

Чекаємо на ваші фотолисти за адресою: insider@armyinform.com.ua. Вказуйте лише номер вашої частини. Анонімність, конфіденційність гарантуємо.

Фото автора

https://armyinform.com.ua/2021/06/yak-harchuyutsya-vijskovi-z-goncharivskogo/

 Як діяти командиру і простому воїну в разі порушення якості харчування

З початком цього року Збройні Сили України повністю перейшли на систему харчування військовослужбовців, за якою суб’єкти господарювання здійснюють доставку, зберігання та приготування їжі за Каталогом, що налічує 409 найменувань продуктів.

Якість харчування — це питання обороноздатності армії. Якщо військовий ситий, він здатний виконувати свої обов’язки. Саме тому якість продовольчого забезпечення та приготування їжі має відповідати сучасним стандартам як за номенклатурою продуктів, так і щодо технології приготування страв. Що ж робити, коли є порушення доставки, якості харчування чи зберігання продуктів з боку цивільних структур, які надають послуги з продзабезпечення військовим частинам? Як діяти у таких випадках командиру частини та самим військовим, розбирався кореспондент АрміяInform.

Перевірка супровідних документів

З переходом на нову систему харчування виникла необхідність  напрацювання системи контролю якості товарів, які постачають до військових частин, та готових страв.

Під час отримання харчових продуктів матеріально-відповідальна особа замовника має перевірити наявність відповідних супровідних документів. Сюди входять товарно-транспортна накладна або видаткова накладна, посвідчення про якість або декларація виробника, на вимогу – витяг з технічних умов виробника та протокол випробувань або експертний висновок.

Харчові продукти, які постачають та приймають для продовольчого забезпечення особового складу ЗС України повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів і чинним стандартам для харчових продуктів.

Куди можуть скаржитися командири частин

Адже вищеперераховані структури мають право реагувати та здійснювати планові й позапланові перевірки стану організації харчування безпосередньо у військах.

Наприклад, якщо є випадки постачання неякісних продуктів, то все потрібно ретельно зафіксувати, скласти відповідний акт. Такі товари не приймають, а повертають постачальнику. Найчастіше постачальники не дотримуються умов договорів щодо асортименту, кількості, якості та строку поставки. Тож у командира є всі підстави їх не приймати.

Механізм заміни продуктів та претензійна робота

Наразі існує реальний механізм заміни неякісних продуктів та ведення претензійної роботи. Поки неякісний продукт замінюють, військовим готують інші страви, передбачені меню Каталогу. Вартість неякісних продуктів відмінусовують від вартості привезених продуктів і не приймають на баланс частини. Якщо компанія доволі часто «грішить» і не виконує належно свої зобов’язання, на неї можуть накладати штраф або може бути розірваний договір. Тобто компанія має бути зацікавлена в постачанні якісних продуктів у військові частини та ефективно виконувати свою роботу, прописану договором, із забезпечення харчування особового складу.

Дотримання санітарних норм

Також вкрай важливим є дотримання санітарно-гігієнічних норм на об’єктах продовольчої служби у військових частинах. Приміщення для приготування їжі, склад для зберігання продуктів, технологічне обладнання мають відповідати всім критеріям та стандартам.

Черговий лікар частини щоденно перед кожним прийманням їжі особисто перевіряє якість приготованих страв.

Слід контролювати своєчасне проходження медичного обстеження обслуговуючого персоналу, залученого до організації продзабезпечення особового складу.

Важливо стежити за вчасним проведенням освіження наявних запасів продовольства у військових частинах.

Кореспондент АрміяInform поспілкувався з начальником продовольчої служби окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського капітаном Кирилом Шестаковим щодо ситуації із продзабезпеченням у частині та алгоритмом дій у разі виникнення проблемних питань щодо харчування.

— У бригаді харчування організовано на високому рівні як у пункті постійної дислокації, так і під час ротацій на Схід. Забезпечується збалансоване харчування морпіхів. Страви польової кухні нічим не відрізняються від приготованих на сучасному кухонному обладнанні. У меню-розкладці, що містить широкий асортимент страв, враховані кількість калорій і побажання воїнів. Військові кухарі компетентні, пройшли відповідну підготовку в навчальному центрі, — розповідає капітан Кирило Шестаков.

Ефективний спосіб комунікації на порушення — дзвінки на «гарячі телефонні лінії», наприклад, до Центрального управління продовольчого забезпечення Тилу Командування Сил логістики ЗСУ

— Доставка страв у районі проведення ООС здійснюється на КСП роти, далі, у разі відсутності небезпеки для життя, — на взводні опорні пункти. Якщо є загроза здоров’ю і життю військовослужбовців, звісно, командир безпосереднього підрозділу приймає рішення, що морпіхи на передовій самі готують їжу. Наразі налагоджено тісну і прозору співпрацю з цивільною фірмою, яка постачає продукти. Якщо виникають окремі питання до їхньої якості — всі недоліки якнайшвидше усувають. Звісно, якщо є грубі порушення умов договору, наприклад, привезли гнилу картоплю, оперативно складаємо акт, і такі товари не приймають. Черговий лікар частини щоденно ретельно відслідковує якість приготованих страв. Крім того, ми беремо проби їжі, розміщуємо в холодильнику та перевіряємо її якість після доби приготування. Ефективний спосіб комунікації на порушення — дзвінки на «гарячі телефонні лінії», наприклад, до Центрального управління продовольчого забезпечення Тилу Командування Сил логістики ЗСУ, — додав продовольчої служби частини капітан Кирило Шестаков.

https://armyinform.com.ua/2021/06/yak-diyaty-komandyru-i-prostomu-voyinu-v-razi-porushennya-yakosti-harchuvannya/